Фатєєва Наталя Миколаївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Фатєєва Наталя Миколаївна (*23 грудня 1934, Харків) — радянська і російська актриса театру і кіно. Заслужена артистка РРФСР (1965). Народна артистка РРФСР (1980). Кавалер Ордену Пошани (2006).

Закінчила Всесоюзний державний інститут кінематографії (1958, майстерня С. Герасимова, Т. Макарової). У 1959-1961 роки — актриса Московського драматичного театру імені М. М Єрмолової. З 1961 р. — актриса Театру-студії кіноактора.

Біографія[ред.ред. код]

Дебютувала у кіно в 1956 році. Велику популярність здобула, знявшись у головній ролі в романтичній комедії Г. Оганесяна «Три плюс два» (1963) в акторському ансамблі з Андрієм Мироновим, Наталією Кустинською і Євгеном Жариковим.

Одна з найкрасивіших і популярних радянських актрис 60—80-х років.

Зіграла близько вісімдесяти різнопланових кіноролей, зокрема, у фільмах:

  • «Справа „строкатих“» (1958, Лєна), «Битва в дорозі» (1961, Тіна Карамиш), «Три плюс два» (1963, Зоя), «Здрастуй, це я!» (1965, Люся), «Діти Дон Кіхота» (1965, Марина Миколаївна директор кінотеатру), «Пісні моря» (1970, Ніна Денисова), «Джентльмени удачі» (1971, Людмила, дочка Мальцева), «Тютюновий капітан» (1972, Любов Карпівна Смурова), науково-фантастична дилогія: «Москва — Кассіопея» (1973) та «Отроки у Всесвіті» (1974) — мати Паші Козелкова; «Розіграш» (1976, Калерія Георгіївна, завуч), «Сіль землі» (1978, Марина Матвіївна Строгова), «Антарктична повість» (1979, кіноактриса), «Синдикат-2» (1980, Любов Юхимівна Деренталь), «З вечора до полудня» (1981, Алла, колишня дружина Кіма), «Анна Павлова» (19831985, Кшесинська), «Перш, ніж розлучитися» (1984, Лариса Андріївна), «Людина з бульвару Капуцинів» (1987, Скво, дружина вождя), «Таємниця» (1992, Елен Штеммер), «Осінні спокуси» (1993, Наташа), «Хрестоносець» (1995), «Дорога на край життя» (1995), «Корольов» (2007, Марія Миколаївна, мати Сергія Корольова) та ін.

Грала в українських кінокартинах:

  • «Є такий хлопець» (1956, Таня), «Капітан „Старої черепахи“» (1956, Катя), «День Ангела» (1968, Симона Валері, співачка), «„Тигри“ на льоду» (1971, Тамара Вадимівна), в телесеріалі «Місце зустрічі змінити не можна» (1979, Ірина Соболевська), «Люди і дельфіни» (1983, Євгенія Григорівна Старостіна).

Працювала на дубляжі іноземних картин.

У 2003-2004 роки працювала в Незалежному театральному проекті на сцені Театрального центру на СтрасномУ.

Член Спілки кінематографістів Росії.

Активний громадський діяч.

Політика[ред.ред. код]

Була в лавах партії «Демократичний вибір Росії», в 1999 році агітувала за СПС. На виборах президента Росії в 1996 і 2000 роках була, відповідно, довіреною особою Бориса Єльцина і Володимира Путіна [1]. Складалася в партії СПС [2]. В даний час входить до федерального політрада руху «Солідарність» [3].

У березні 2010 р. підписала звернення російської опозиції «Путін має піти».

25 червня 2011, на мітингу Партії народної свободи, заявила про вступ в цю партію [4].

Висловила свою точку зору на негативне висловлювання депутатів з приводу застереження, допущеної Володимиром Познером на федеральному каналі (назвав держдуму госдурою, за що згодом вибачився). [5] В її відповіді було сказано:

«Дума не просто дура. Вы — негодяи, отрабатывающие свой харч. А вы, парнишка-кагэбэшник — мерзавец. Вам от расплаты всё равно не уйти. А на ваш зомби-ящик я просто не хожу. Народная артистка РФ Наталья Фатеева. P.S. Гражданство у меня одно. К сожалению»[6].

У середині серпня 2013 вивісила на балконі власної квартири банер на підтримку кандидата в мери Москви Олексія Навального. Однак, представницька делегація у складі дільничного, представників Деза, понятих, вимагала зняти банер «Навального. Зміни Росію почни з Москви» з балкона її будинку на набережній Фрунзе. Актриса відповіла відмовою, і через кілька годин банер був знятий[7].

Громадянська позиція[ред.ред. код]

У березні 2014 підписала звернення російських діячів культури проти окупації Криму[8].

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Актеры советского кино. Вип. 3-й. М., 1967. — С.212—223;
  • Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.443;
  • Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. —С.785;
  • Раззаков Ф. Досьє на звезд. 1934—1961. М., 1998. — С.640-651;
  • Кинословарь. Т. З. СПб., 2001. — С.277-278.