Фаустіна Молодша

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Фаустіна Молодша

Аннія Галерія Фаустіна Молодша (лат. Annia Galeria Faustina Minor, * 130 — † 176) — дружина римського імператора Марка Аврелія, мати імператора Коммода. Відзначалася красою та легковажною поведінкою.

Життєпис[ред.ред. код]

Походила з імператорської родини Авреліїв Антонінів. Донька Антоніна Пія, імператора у 138—161 роках, та Аннії Галерії Фаустіни. Ще молодою дівчиною за наказом імператора Адріана була заручена у 137 з Луцієм Цейонієм Вером. Проте після смерті Адріана у 138 році її мати домоглася розриву цих заручин й організувала нові заручини з Марком Аннієм Вером, майбутнім імператором. Й лише у 145 році було укладено цей шлюб. 1 грудня цього ж року Антонін Пій надав доньці титул Августи. При цьому її чоловік залишився Цезарем.

Після того, як її чоловік Марк став імператором у 161 році Фаустіна постійно втручалася у державні справи, намагалася впливати на імператора. Так, за деякими відомостями саме Фаустіна наказала у 168 році отруїти Луція Вера, співправителя Марка Аврелія. В цьому ж році вона виступила проти наміру чоловіка укласти шлюб їхньої доньки Луціли з військовиком Клавдієм Помпеяном. Втім імператор домігся свого. Водночас Фаустіна досить часто супроводжувала чоловіка у походах. Так у 174 році вона брала участь у германському поході Марка Аврелія, за що отримала титул Матері військових таборів. Також у 175 році була разом з імператором під час поїздки на схід. Тут взимку 176 року вона померла у місті Халала (Мала Азія). Після смерті Фаустіни Мар Аврелій причислив її до богів, а місто Халалу перейменував на Фаустінопіль, надавши йому статус колонії. У цьому ж місті згодом було побудовано храм Фаустіни.

Родина[ред.ред. код]

Чоловік — Марк Аврелій Антонін, імператор у 161—180 роках.

Діти:

Джерела[ред.ред. код]

  • Priwitzer, Stefan, Faustina minor - Ehefrau eines Idealkaisers und Mutter eines Tyrannen quellenkritische Untersuchungen zum dynastischen Potential, zur Darstellung und zu Handlungsspielräumen von Kaiserfrauen im Prinzipat (Bonn: Dr. Rudolf Habelt, 2008)