Фауст (опера)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
«Фауст» на сцені оперної студії Національної музичної академії України. Кінець другої дії, смерть Валентина.

«Фауст» — опера Шарля Ґуно в чотирьох актах з прологом і балетними сценами. Написана на лібрето Жюля Барб'є (Jules Barbier) і Мішеля Карре за першою частиною однойменної драми Гете.

Перша постановка відбулася в Парижі в «Театрі лірік» (Théatre-Lyrique), 19 березня 1859 року, остаточна редакція була поставлена в Парижі в театрі «Гранд-Опера», 3 березня 1869 року.

Характеристика[ред.ред. код]

У центрі уваги композитора виявилася не драма думки і почуття Фауста, а доля Маргарити (тому в Німеччині оперу раніше було прийнято називати її ім'ям). У лібрето не тільки були опущені багато сцен і персонажів, але й видозмінені характери. Так, наприклад, образ веселуна Зібеля в опері наділено ліричними властивостями. Музика «Фауста» мелодійно багата, їй властиві рельєфність, виразність, помітна театральність, контрастність образів, мальовничість фону і перш за все — проникливий ліризм.

Дійові особи[ред.ред. код]

Цікавинка
На мотив партії «Хору мисливців» з опери Й.Піфке склав один з найвідоміших прусських маршів Margarethenmarsch[1].
Ф. І. Шаляпін у ролі Мефистофеля (1916)
Партія Голос Виконавець на прем'єрі,
19 березня 1859
(диригент Адольф Делоффр)
Виконавець на прем'єрі остаточної редакції,
3 березня 1869
Фауст Тенор Жозеф Барбо
Мефістофель Бас Еміль Баланко
Маргарита Сопрано Марі Міолан-Карвальо
Валентин Баритон Рейно
Вагнер Бас М. Сібо
Зібель Мецо-сопрано Февр
Марта Мецо-сопрано або контральто Дюкло
Студенти, солдати, городяни, діти, простолюд

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]