Фау-2

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Копія першої ракети V-2 в музеї Пенемюнде. Як і в оригіналі, на основу ракети нанесене зображення з німецького фільму Жінка на Місяці (нім. Frau im Mond).
Peenemünde, Raketenabsturz

«Фау-2» (нім. V-2 (Vergeltungswaffe-2) — дослівно зброя відплати)  — одна з ракет проекту Зброя відплати, інша назва нім. А-4 (Aggregat-4)) — одноступінчата балістична ракета, розроблена німецьким конструктором Вернером фон Брауном. Застосовувалась Німеччиною наприкінці Другої світової війни для ураження міст і великих об'єктів на території Великобританії і Бельгії. Після війни була прототипом для розробки перших балістичних ракет в США, СРСР та інших країнах.

Фау-2, одноступінчата балістична ракета з рідинним ракетним двигуном і автономним управлінням на активній ділянці траєкторії. Стартова маса майже 13 т, маса вибухової речовини 800 кг, довжина 14 м, максимальний діаметр корпуса 1,65 м, швидкість польоту наприкінці активної ділянки траєкторії 1700 м/с (6120 км/год), дальність польоту до 320 км. Фау-2 мала складну конструкцію, що обходилася у виробництві вдесятеро дорожче, ніж Фау-1, і коштувала в середньому 119600 рейхсмарок, але була абсолютно невразлива для засобів ППО того часу. Проте невисока точність влучення (в круг діаметром 10 км влучало тільки 50% запущених ракет) й недостатня потужність бойового заряду не давали змоги ефективно використовувати цю перевагу. З 4300 запущених ракет понад 2000 вибухнули на землі чи в повітрі при запуску, або вийшли з ладу в польоті, 1402 з тих що долетіли, застосовано безпосередньо проти Великобританії, 517 із них вибухнули в Лондоні.

Зміст

[ред.] Будова і основні технічні характеристики

Лінія виробництва Фау-2 біля концтабору Дора
1. Боєголовка (Gefechtskopf)
2. Гіроскопічна система (Kreiselsteuerung)
3. Система управління і контролю функціонування (Steuerung und Funkkontrolle)
4. Бак рідкого палива (спирт)(Treibstoff-Tank (Alkohol))
5. Корпус ракети (Raketenkörper)
6. Бак кисню (Sauerstoff-Tank)
7. Бак перекису водню (Wasserstoffperoxid-Tank)
8. Бак охолоджувальної речовини (азот)(Kühlmittel-Tank (Stickstoff)
9. Перекисоводневий двигун (Wasserstoffperoxid-Motor)
10. Турбопомпа (Turbopumpe)
11. Спиртово-кисневий пальник (Alkohol/Sauerstoff-Brenner)
12. Корпус двигуна малої тяги (Triebwerkskörper)
13. Головна камера згоряння (Hauptbrennkammer)
14. Лопать стабілізатора (Stabilisierungflosse)
15. Вприскувач спирту (Alkohol-Einspritzung)
16. Газоструменевий руль (Gasruder)
17. Аеродинамічний руль (Luftruder)
Довжина, мм 14 000
Діаметр корпуса, мм 1 650
Діаметр зі стабілізаторами, мм 3 550
Маса незаправленної ракети з боєголовкою, кг 4 000
Маса стартова, кг 12 900
Корисне навантаження, кг 1 000
Маса вибухової речовини, кг 750
Маса спирту (частка води - 25%), кг 3 965
Маса рідкого кисню, кг 4 970
Маса перекису водню, кг 129
Маса перманганату натрію, кг 15,8
Маса рідкого азоту, кг 13,5
Витрата палива, кг/с 127
Пропорція суміші (спирт/кисень) 0,81
Час горіння максимальний, с 65
Тяга на старті, кг 25 000
Тяга перед відсічкою палива, кг 4 200
Прискорення на старті, g 0,9
Прискорення перед відсічкою палива, g 5
Температура в камері згоряння, °C прибл. 2 700
Тиск в камері згоряння, атм. 15,45
Тиск запалювання (понад тиску в камері згоряння), атм. 2,4
Швидкість подачі палива, м/с 2 050
Час набору швидкості звука, с 25
Швидкість польоту по траєкторії максимальна, м/с 1 600
Швидкість в момент удару, м/с 900...1 100
Висота в момент відсічки подачі палива, тис. м 22
Віддаль від місця старту до моменту відсічки подачі палива, км 24
Найвища точка траєкторії, тис. м 80...90
Дальність польоту максимальна, км 320
Start einer A4 von Prüfstand VII, Sommer 1943

[ред.] Дивіться також:

[ред.] Література

[ред.] Посилання

Commons
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою:
Commons
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою:

Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Участь
Панель інструментів
Друк/експорт
Іншими мовами