Фа цзя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Фа цзя або Легі́зм — (від китайського фа — закон) — так звані «законники» — давньокитайська філософська школа 5-2 ст. до н. е.

Попередником школи вважають політичного діяча цартва Ці за ім'ям Ґуань Чжун 管仲 (720–645 до н. е.)

Інші представники:

Відстоювали необхідність підпорядкування суспільства жорстким, а подекуди і жорстоким законам.

Хань Фей, продовжувач традиції даосизму опрацював економічні і суспільно-політичні погляди школи.

Ідеї легістів часто суперечили конфуціанським ідеалам. У 70-і роки 20 ст., під час антиконфуціанського руху у КНР вони на короткий час були проголошені такими що прямо передували вченню Мао Цзедуна.[1]

Література[ред.ред. код]

  • «Філософський словник» / За ред. В. І. Шинкарука. — 2.вид., перероб. і доп. — К.: Голов. Ред. УРЕ, 1986.
  • (укр.) Крижанівський О. П. Історія стародавнього Сходу: Курс лекцій. — Київ.: Либідь, 1996.
  • (укр.) Крижанівський О. П. Історія стародавнього Сходу: Підручник. — Київ.: Либідь, 2000.

Див. також[ред.ред. код]

  1. Yuri Pines, «From Historical Evolution to the End of History: Past, Present and Future from Shang Yang to the First Emperor», 2013:26.