Феаг (Платон)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Феаг (Платон)
Plato-raphael.jpg


Вплинули на нього {{{під_впливом}}}
Вплинув на {{{вплинув_на}}}

Феаг (дав.-гр. Θεάγης) - це діалог, написаний Платоном, в якому задіяні Сократ, Демодок та його син Феаг. Головна тема - виховання. Існують дебати щодо дійсності існування такого діалогу в житті, аргументуючись його другосортністю та несократністю. Ймовірно його склали в Академії Платона з метою спростувати звинувачення проти Сократа.

Сюжет[ред.ред. код]

За сюжетом Демодок знайомить Сократа зі своїм сином Феагом. Феаг, спираючись на швидкий успіх своїх однолітків завдяки наставництву софістів, виявляє палке бажання оволодіти мудрістю. Його батько, непокоячись, що його сина можуть розбещити, наполягає, щоб йому допоміг саме Сократ. Сократ допитує Феага щодо того, якої конкретно мудрості він хотів би навчитися.

Далі він розповідає про свого генія - голос, який, коли йому чується, завжди, щоб він не збирався робити, вказує йому відступитися. Сократ описує чотири окремих випадки, коли він отримав такі застереження від богів, але його порад не послухалися, що привело до жахливих наслідків. Сократ також розповідає про свій магічний вплив на його учнів, який зникає, коли ті його залишають, переслідуючи власні інтереси. Так сталося, наприклад, з Аристидом, який, спілкуючись з Сократом, досяг за короткий проміжок часу чимало успіхів, але після повернення з військових походів зізнався, що уникає спілкування з освіченими людьми, бо не бажає виглядати нікчемою, адже його здібності покинули його з того часу, як він перестав спілкуватися з Сократом.

[ред.ред. код]

Уривок діалогу (125e8-126a4) цитується Фрідріхом Ніцше у його праці Жадання влади у статті №958: "У праці Платона "Феаг" написано: 'Кожен з нас жадає, по можливості, господарювати над всіма людьми, а ще краще – над богами.' Необхідно, щоб такі погляди повернулися."

Посилання[ред.ред. код]