Іван Федорович

Іван Федорович
Пам'ятник Івану Федорову у Львові
Народився	бл.1520
Помер	5 (15) грудня 1583 Львів

Іва́н Федоро́вич (Іван Феодорович, Іван Федоров) ( 1510—1530, — † 5 (15) грудня 1583, Львів) — діяч східнослов'янської культури, один із перших (після Швайпольта Фіоля та Франциска Скорини) східнослов'янських типографів, а також гравер, інженер, ливарник.

Біографія

Автограф Федоровича з 23 липня 1583

Існує декілька версій походження Івана Федоровича (відомо, що у своєму друкарському знакові він використовував шляхетський герб Рогоза).

1532 — за деякими версіями, одержав ступінь бакалавра Яґеллонського університету (Краків) — у «промоційній книзі» університету є відповідний запис 1532 року стосовно особи на ім'я Joannes Feodorowicz Moschus.

1550-ті рр.— диякон церкви Миколи Гостунського в Московському Кремлі. Можливо, працював у першій московській друкарні, що анонімно випустила 7 видань у 1550-х рр.

З квітня 1563 по березень 1564 р. разом із Петром Мстиславцем працював над підготовкою тексту, литтям шрифту й виготовленням гравюр для видання "Апостола". Сукупність художніх прийомів оформлення тексту, розроблена І.Федоровим, уплинула на все наступне східнослов'янське друкарство. У післямові до "Апостола" 1564 р. безпосереднім ініціатором створення друкарні названий цар Іван IV Грозний.

До 1565 р. І.Федоров і Петро Мстиславць надруковали ще кілька літургійних церковнослов'янських книг.

Через якийсь час після того, як їхню друкарню спалили, обидва друкарі залишили Москву й осіли в Заблудові (північне Підляшшя, на межі українських і білоруських земель), маєтку литовського гетьмана Григорія Ходкевича, згодом прихильника Івана IV Грозного як претендента на польський престол. Існує припущення, що друкарі втекли з Москви від переслідування, бо нова техніка створила конкуренцію московським переписувачам книг.

У Заблудові Іван Федоров змінив своє московське прізвище на Федорович.

У Заблудові 1569—1570 були надруковані Учительне Євангеліє і Псалтир з Часословцем. Обидві книги прикрашені заставками й ініціалами. Євангеліє — геральдичною композицією, а Псалтир — двома гравюрами. Передмови написані І.Федоровичем і Г.О.Ходкевичем.

Будинок друкарні Ставропігійського братства, де були надруковані книги Івана Федоровича, Львів

1572 — переїхав до Львова (уже без Петра Мстиславця). Тут у 1573—1574 рр. у монастирі св. Онуфрія він «друкованє занедбане обновил» (як сповіщав напис на його могилі у Львові). Разом зі своїм сином Гринем Івановичем із Заблудова працював над новим виданням "Апостола", прикрашеним заставками, ініціалами, кінцівками і трьома гравюрами. У післямові розповів про свою друкарську діяльність у Москві й Литві та про переїзд до Львова. Там же 1574 року видав перший східнослов'янський Буквар.

У Львові його звали «друкар москвитин» (Iwan Moschus), що могло вказувати як на його національність, так і на місце, звідки він прибув.

Пам'ятник Івану Федоровичу в Москві

Надгробок Івана Федоровича

1575 — перейшов на службу до воєводи Київського, князя К.Острозького як управитель Дерманського монастиря.

1578 — перебрався в Острог, де заснував друкарню (спочатку надрукував новий Буквар з рівнобіжними греко-слов'янськими текстами).

1580 — видав Новий завіт і Псалтир й окремо покажчик до останнього.

1580—1581 — видав першу повну слов'янську Біблію за одним із списків Геннадієвої Біблії (т. зв. Острозька Біблія) з власною післямовою. Вийшли два наклади, у кожному — своя редакція тексту післямови видавця.

1581 — вийшло останнє видання І.Федоровича — «Хронологія» Андрія Римші (на 1 аркуші).

Розійшовшись із князем К.Острозьким, І.Федорович повернувся до Львова, але відновити друкарню вже не спромігся. Вона перейшла у власність Львівського Успенського Братства, пізнішого Ставропігійського Інституту, який користувався орнаментами І.Федоровича аж до початку XIX ст.

Він сам написав передмову до Заблудовського Псалтиря, післямову до Апостола 1564 р., Львівського Апостола і Львівської Абетки. У літературному відношенні найбільший інтерес становить післямова до Львівського Апостола, де І.Федорович пише про те, що змусило його взятися за нелегку працю друкаря й продовжувати її в найважчих обставинах.

Першим опублікував найдавніші пам'ятники слов'янської літератури: болгарське «Сказаніє о письменах» Чорноризця Храбра (поч. X ст.) у додатку до Острозької Азбуки й одне зі слів Кирила Туровського (в Учительному Євангелії).

Останні два роки життя провів у роз'їздах. Відомо, що 1583 року відвідав Краків і Відень, де показував імператорові Рудольфу I свій винахід — багатоствольну гармату зі змінними стволами.

Був похований у монастирі св. Онуфрія у Львові.

Іменем Івана Федорова довгий час називався Український поліграфічний інститут у Львові (тепер Українська академія друкарства). У Росії його іменем названо продовжуване видання, присвячене стародрукам — «Федоровські читання» (М., 1976 і далі.). У Львові та Москві є пам'ятники Івану Федоровичу (Федорову). Від 1949 року іменем Федорова названо вулицю у Львові, де міститься колишня будівля Ставропігійського інституту і з 1944 року діє Ставропігійський професійний ліцей (до 1990 - ПТУ), що готує кваліфікованих робітників-поліграфістів.

Видання

Сторінка Острозької Біблії

Московський Апостол.

1. Апостол. Москва, друкувався з 17/IV 1563 по 1/III 1564, 6 ненумерованих листів + 262 нумерованих (тут і далі мається на увазі нумерація кириличними буквами), формат сторінок не меньше 285 x 193 мм, друк в два кольори, тираж близько 1000, зберіглось не менше 47 екземплярів.

2 та 3. Часлословець. Москва, два тиража (7/VIII — 29/IX та 2/IX — 29/X 1565), 173 (в другому тиражі 172) ненумерованих листа, формат не меньше 166 x 118 мм, друк в два кольори, зберіглось не менше 7 екземплярів.

4. Євангеліє учительне. Заблудов, 8/VII 1568—17/III 1569, 8 ненумерованих + 399 нумерованих аркушів, формат не менше 310 x 194 мм, друк у два кольори, зберіглося не меньше 31 примірника.

5. Псалтир з часословцем. Заблудов, 26/IX 1569—23/III 1570, 18 ненумерованих листів + 284 листи першого рахунку + 75 листів другого рахунку, формат (за сильно обрізанним екземпляром) не менше 168 x 130 мм, друк в два кольори. Дуже рідкісне видання: відомо всього три екземпляра, причому всі неповні. Вперше в кирилівському книгодрукуванні набрані розграфлені таблиці. Є електрона версія.

6. Апостол. Львів, 25/II 1573—15/II 1574, 15 ненумерованих + 264 нумерованих листи, формат не менше 300 x 195 мм, друк в два кольори, тираж 1000—1200, зберіглося не менше 70 екземплярів. Передрук московського видання 1564 року з декілька більш гарнішим оформленням. Є електронна версія майже повного екземпляру.

7. Буквар. Львів, 1574, 40 ненумерованих листів, полоса набору 127,5 x 63 мм, друк в два кольору, тираж був ймовірно 2000, але поки знайдено тільки один экземпляр (зберігається в бібліотеці Гарвардського університету).

8. Грецько-руська церковнославянська книга для читання. Острог, 1578, 8 ненумерованих листів, полоса набору 127,5 x 64 мм, друк в один колір, вперше у Івана Федоровича набір в дві колонки (параллельно грецький та славянський текст), також відомий лише один екземпляр (зберігається в Державній бібліотеці міста Готи, східна Німеччина). Цей екземпляр переплетений разом з екземпляром Букваря 1578 року (див. нижче), із-за чого часто їх вважають одною книгою, на яку посилаються як на Острожську азбуку 1578 року (див., наприклад, факсимільне перевидання: М.: Книга, 1983). Є електронна версія цих двох видань.

9. Азбука (Читанка). Острог, 1578, 48 ненумерованих листів, полоса набору 127,5 x 63 мм, друк в один колір, тираж був більшим, але зберіглось лише два неповних екземпляри (про один вже говорилось, інших зберігається в Королівській бібліотеці Копенгагена). Повторювання львівського букваря 1574 року з доданим «Словом о буквах» Черноризця Храбра. Є електронна версія цієї книги та попередньої.

10. Новий заповіт до Псалтиря. Острог, 1580, 4 ненумерованих + 480 нумерованих листів, формат не менше 152 x 87 мм, друк в два кольори, про тираж відомості відсутні, зберіглось не менше 47 екземплярів.

11. Алфавітно-предметний Покажчик до попереднього видання («Книжка, собраніе вещей…»). Острог, 1580, 1 ненумерований + 52 нумерованих листи, полоса набору 122 x 55 мм, друк в один колір, зберіглось не менше 13 екземплярів (часто підшиті до кінця попередньої книги, але явно друкувались окремо и оформлені як особливе видання).

12. Хронологія Андрія Римші («Которого ся м^сца што за старыхъ вековъ дѢело короткое описаніе»). Острог, 5/V 1581, двосторінкова листівка (текст розміщений на внутрішніх сторінках), полоса набору близько 175 x 65 мм. Єдиний відомий екземпляр зберігається в Державній публічній бібліотеці ім. Салтикова-Щедріна, Спб.

13. Біблія. Острог, 1581. 8 ненумерованих + 276 + 180 + 30 + 56 + 78 нумерованих листів пяти рахунків, формат не менше 309 x 202 мм, набір в дві колонки, в тому числі деякі на грецькій мові; друк переважно в один колір (кіновар тільки на титулі). Тираж до 1500, зберіглось біля 400 (рекордно багато, навіть серед новіших видань).

Див. також

• Острозька друкарня
• Острозька Біблія
• Пам'ятник Іванові Федорову (Львів)

Література

• Щепкина М.В. Переводы предисловий и послесловий старопечатных книг// У истоков русского книгопечатания. — М., 1959. — С. 215—264.
• Запаско Я.П. Мистецька спадщина Івана Федорова. — Львів, 1974;
• Першодрукар Іван Федоров і його послідовники на Україні (XVI — перша половина XVII ст.). Збірка документів. — К., 1975;
• Немировский Е.Л.
• Бендасюк С. Общерусскiй первопечатникъ Иванъ Федоровъ и основанная имъ братская ставропигiйская печатня во Львове. - Львів, 1934
• Свенцицкий И. Початки книгопечатаня на землях України - Жовква, 1924
• Возникновение книгопечатания в Москве: Иван Федоров. — М., 1964;
• Начало книгопечатания на Украине: Иван Федоров.— М., 1974;
• Иван Федоров в Белоруссии. — М., 1979;
• Исаевич Я.Д. Преемники первопечатника. — М., 1981.
• Огієнко I. Історія українського друкарства
• Ісаєвич Я. Українське книговидання: витоки, розвиток, проблеми
• Малий словник історії України / Відповідальний редактор Валерій Смолій. — К.: Либідь, 1997.