Федоров Володимир Іванович (футболіст)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Володимир Федоров
Особисті дані
Повне ім'я Володимир Іванович Федоров
Народження 5 січня 1956(1956-01-05)
  СРСР Ташкентська область
Смерть 11 серпня 1979(1979-08-11) (23 роки)
  біля Курилівки,
Дніпропетровська область
Поховання Боткінське кладовище
Зріст 171 см
Вага 64 кг
Громадянство  СРСР
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1972—1979 СРСР «Пахтакор» 187 (58)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1974—1978 СРСР СРСР 18 (0)
Звання, нагороди
Нагороди
Майстер спорту СРСР міжнародного класу

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Володимир Іванович Федоров (рос. Владимир Иванович Фёдоров; * 5 січня 1956, Ташкентська область — † 11 серпня 1979, біля Курилівки, Дніпропетровська область) — радянський футболіст. Нападник, усю кар'єру провів у «Пахтакорі» (Ташкент). Бронзовий призер Олімпіади 1976, майстер спорту міжнародного класу (1976). Зіграв 18 матчів за збірну СРСР. Один з найталановитіших нападників Радянського Союзу 1970-х років, один з найкращих гравців в історії узбецького футболу. Загинув в авіакатастрофі над Дніпродзержинськом 11 серпня 1979 року. Нагороджений медаллю «Шухрат» (2006, посмертно)[1].

Життєпис[ред. | ред. код]

Вихованець дитячої школи колгоспу ім. Свердлова Ташкентської області. Перші тренери: Ісак Карімович Ташмухамедов, Яків Аранович і Володимир Ятченко. За «Пахтакор» 18-річний нападник дебютував у сезоні 1972, забив у першості 7 м'ячів і допоміг клубу виграти змагання першої ліги й вийти до вищої. Того ж року дебютував у складі юнацької збірної СРСР. Попри запрошення від найсильніших клубів країни, гравець не погоджувався на перехід до іншого клубу й усю свою коротку кар'єру, що її перервала авіакатастрофа 1979 року, провів у ташкентському «Пахтакорі».

Один з найперспективніших нападників радянського футболу 1970-х років. Уже в 19-річному віці 30 жовтня 1974 дебютував за національну збірну СРСР у гостьовій грі зі збірної Ірландії (поразка 0:3). Був швидкий, маневрений, завжди націлений на ворота, сміливо брав ініціативу на себе, добре грав головою. Виділявся оригінальним дриблінгом, умів бити по воротах без підготовки.

За олімпійську збірну Радянського Союзу провів 7 матчів, забив 1 гол. Бронзовий призер Олімпіади-1976. За головну збірну Радянського Союзу протягом 1974—1978 років провів 18 ігор. Переможець молодіжного чемпіонату Європи-76.

Загинув в авіакатастрофі над Дніпродзержинськом 11 серпня 1979 року.

Могила знаходиться на меморіальному комплексі «Пахтакор 79» на Боткінському кладовищі в Ташкенті.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]