Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
|
Сергій Федоров |
|
|
| Особисті дані |
| Повне ім'я |
Федоров Сергій Вікторович |
| Дата народження |
13 грудня 1969(1969-12-13) (43 роки) |
| Місце народження |
Псков, БРСР, СРСР |
| Зріст |
188 см |
| Вага |
93 кг |
| Інформація про клуби |
| Поточна команда |
Металург (Магнітогорськ) |
| Професіональна кар'єра |
| Драфт НХЛ |
74-й загальний, 1989 |
| Роки |
Клуб |
Ігри (голи) |
| 1986-дотепер |
|
|
Федоров Сергій Вікторович (рос. Фёдоров Сергей Викторович) — російський хокеїст. Народився 13 грудня 1969 року в місті Псков. Триразовий чемпіон світу. Срібний та бронзовий призер Олімпіади. Заслужений майстер спорту Російської Федерації.
Біографія [ред.]
Кар'єра [ред.]
Грати на дорослому рівні Сергій почав ще в сезоні 1986—1987 років у складі московського ЦСКА у чемпіонаті СРСР з хокею. Відомий радянський тренер Віктор Тіхонов ставив Федорова у трійку з не менш талановитими молодими гравцями Павлом Буре та Олександром Могильним, як у матчах за клуб так і за збірну СРСР.
1989 року був задрафтований Детройтом під загальним 74 номером. В 1990 році втік в США для того, щоб грати в НХЛ, ставши одним з численної групи хокеїстів, що вчинили так само. З того ж року починає виступи в своїй новій команді, одразу стаючи одним з лідерів «детройтців». Наступні 13 сезонів він грав саме в «місті моторів». За цей час Сергію в трьох сезонах вдавалося стати кращим бомбардиром команди. Він шість разів брав участь у матчі всіх зірок НХЛ. Входив до так званої «російської п'ятірки», що не мала рівних на льоду. В 1997, 1998, 2002 роках Федоров ставав володарем кубку Стенлі, найпрестижнішого трофею в сучасному клубному хокеї. За підсумками сезону 1993—1994 Федоров назбирав одразу декілька індивідуальних призів, серед яких найпрестижніші в НХЛ: Харт Трофі (хокеїст, що вніс найбільший вклад в успіх команди) та Лестер Пірсон Авард (найцінніший гравець сезону на думку самих хокеїстів). Також в 1994 році йому вручили приз Френк Дж. Селкі Трофі (вручається нападнику, що найкраще проявив себе в обороні). Останній приз Сергій отримав також і в 1996 році. Після закінчення сезону 2002—2003 років, Федоров так і не зміг домовитись з керівництвом Детройту про підписання нового багаторічного контракту, тож йому довелося шукати інші варіанти.
Він їх знайшов у вигляді підписання чотирирічного контракту з клубом Анагайм Майті Дакс. В першому сезоні за нову команду Федоров стає кращим бомбардиром та снайпером Анагайму і 14 лютого набирає свій тисячний бал за результативність, першим серед росіян. Але «качки» не потрапляють до плей-оф. Це був перший сезон, коли команда в якій грає Федоров не потрапляє до розіграшу кубка Стенлі. До того ж вперше за часів виступів в НХЛ Федоров закінчив регулярний сезон з від'ємним показником корисності. Сезон 2004—2005 в НХЛ не відбувся через локаут, під час якого, на відміну від багатьох інших гравців, Сергій не грав за жодну команду. Після вимушеної перерви на початку сезону 2005—2006 гра у Федорова відверто не пішла (в п'яти поєдинках лише одне очко) і 15 листопада 2005 року його обміняли в Колумбус Блю-Джекетс.
Справи в новій команді пішли трохи краще, але Федорова почали переслідувати невеличкі травми та ушкодження, через які він пропускав левову частину поєдинків сезону і не міг набрати опимальної форми. «Колумбус» плентався в хвості турнірної таблиці і був далекий від потрапляння до плей-оф. На відміну від «синіх жакетів» в сезоні 2007—2008 років «Вашингтон Кепіталс» вперше за останні роки потрапляв до розіграшу кубка Стенлі і потребував підсилення перед іграми на виліт. Тож 26 лютого 2008 року перед дедлайном Федоров перейшов до столичної команди. Вперше з 2003 року він знову грав у плей-оф. Щоправда поступаючись в серії команді «Нью-Йорк Рейнджерс» з рахунком 1:3 і зрівнявши рахунок, столичним так і не вдалось пройти до наступного раунду. Тож Федоров, а заразом і його товариші по команді Олександр Овечкін та Олександр Сьомін відправились на чемпіонат світу з хокею, що відбувався в Канаді. Тренер росіян В'ячеслав Биков вирішив використовувати одноклубників в одній ланці і це принесло результат. В багато чому завдяки зусиллям саме трійки Федорова збірна Росії вийшла в фінал, де в овертаймі здолала господарів змагань. Для Федорова це було вже третє золото чемпіонатів світу. Разом з тим його контракт з «столичними» закінчився і він мав підписувати нову угоду. Сторони мали розбіжності щодо умов договору і все ж керівництво Кепіталс зрештою пристали на вимоги Федорова і запропонували контракт на олин рік на $4 мільйони. В останньому, як виявилося, сезоні Федорова в НХЛ, він змушений був пропустити через травми третину матчів та все ж допоміг вашингтонцям вдруге виграти свій дивізіон за підсумками регулярної частини сезону НХЛ. В плей-оф Федоров закинув переможну шайбу в сьомому матчі серії першого раунду розіграшу кубка Стенлі проти все тих же Нью-Йорк Рейнджерс. Щоправда вже після наступного раунду сезон для столичних був завершеним.
Оскільки Сергій знову мав статус вільного агента, він вирішив повернутися назад на Батьківщину і здійснити свою мрію: пограти в одній команді з молодшим братом — Федіром. Для цього він підписав контракт на два роки з командою КХЛ Металург (Магнітогорськ).
Досягнення [ред.]
Статистика виступів [ред.]
| Сезон |
Клуб |
Ліга |
Регулярна першість |
Плей-оф |
| І |
Г |
П |
О |
І |
Г |
П |
О |
| 1986-1987 |
ЦСКА |
Чемпіонат СРСР |
29 |
6 |
6 |
12 |
- |
- |
- |
- |
| 1987-1988 |
Чемпіонат СРСР |
48 |
7 |
9 |
16 |
- |
- |
- |
- |
| 1988-1989 |
Чемпіонат СРСР |
44 |
9 |
8 |
17 |
- |
- |
- |
- |
| 1989-1990 |
Чемпіонат СРСР |
48 |
19 |
10 |
29 |
- |
- |
- |
- |
| 1990-1991 |
Детройт Ред-Вінгс |
НХЛ |
77 |
31 |
48 |
79 |
7 |
1 |
5 |
6 |
| 1991-1992 |
НХЛ |
80 |
32 |
54 |
86 |
11 |
5 |
5 |
10 |
| 1992-1993 |
НХЛ |
73 |
34 |
53 |
87 |
7 |
3 |
6 |
9 |
| 1993-1994 |
НХЛ |
82 |
56 |
64 |
120 |
7 |
1 |
7 |
8 |
| 1994-1995 |
НХЛ |
42 |
20 |
30 |
50 |
17 |
7 |
17 |
24 |
| 1995-1996 |
НХЛ |
78 |
39 |
68 |
107 |
19 |
2 |
18 |
20 |
| 1996-1997 |
НХЛ |
74 |
30 |
33 |
63 |
20 |
8 |
12 |
20 |
| 1997-1998 |
НХЛ |
21 |
6 |
11 |
17 |
22 |
10 |
10 |
20 |
| 1998-1999 |
НХЛ |
77 |
26 |
37 |
63 |
10 |
1 |
8 |
9 |
| 1999-2000 |
НХЛ |
68 |
27 |
35 |
62 |
9 |
4 |
4 |
8 |
| 2000-2001 |
НХЛ |
75 |
32 |
37 |
69 |
6 |
2 |
5 |
7 |
| 2001-2002 |
НХЛ |
81 |
31 |
37 |
68 |
23 |
5 |
14 |
19 |
| 2002-2003 |
НХЛ |
80 |
36 |
47 |
83 |
4 |
1 |
2 |
3 |
| 2003-2004 |
Анагайм Дакс |
НХЛ |
80 |
31 |
34 |
65 |
- |
- |
- |
- |
| 2005-2006 |
НХЛ |
5 |
0 |
1 |
1 |
- |
- |
- |
- |
| 2005-2006 |
Колумбус Блю-Джекетс |
НХЛ |
62 |
12 |
31 |
43 |
- |
- |
- |
- |
| 2006-2007 |
НХЛ |
73 |
18 |
24 |
42 |
- |
- |
- |
- |
| 2007-2008 |
НХЛ |
50 |
9 |
19 |
28 |
- |
- |
- |
- |
| 2007-2008 |
Вашингтон Кепіталс |
НХЛ |
18 |
2 |
11 |
13 |
7 |
1 |
4 |
5 |
| 2008-2009 |
НХЛ |
52 |
11 |
22 |
33 |
14 |
1 |
7 |
8 |
| Всього в НХЛ |
1248 |
483 |
696 |
1179 |
183 |
52 |
124 |
176 |
| Всього на чемпіонатах світу |
29 |
15 |
12 |
27 |
| Всього на Олімпійських іграх |
12 |
3 |
7 |
10 |
Нагороди та рекорди [ред.]
Джерела [ред.]