Федорів Роман Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Федорів Роман)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Роман Миколайович Федорів
Народився 1 грудня 1930(1930-12-01)
Братківці Тисменицького району
Помер 14 березня 2001(2001-03-14) (70 років)
Львів, Україна
Поховання Личаківський цвинтар
Громадянство Україна Україна
Діяльність журналіст
Alma mater ЛНУ ім. І. Франка
Мова творів українська[1]
Жанр оповідання, повісті, зокрема історичні, нариси
Magnum opus «Єрусалим на горах»
Партія КПРС[2]
Нагороди Орден «Знак Пошани»Національна премія України імені Тараса Шевченка — 1995

Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Рома́н Микола́йович Фе́дорів (1 грудня 1930, Братківці — 14 березня 2001, Львів) — український письменник, лауреат Шевченківської премії (1995) за твір «Єрусалим на горах», редактор часопису «Дзвін». Депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання. Народний депутат СРСР у 1989—1991 роках.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 1 грудня 1930 року в селі Братківці Тисменицького району на Івано-Франківщині.

У 1945—1950 роках — учень педагогічного училища; завідувач книжкового відділу магазину; бригадир бригади протифілоксерної експедиції; інструктор обласного відділу «Союздрук».

У 1950—1953 роках служив у Радянській армії.

У 1953—1956 роках — інспектор-бухгалтер районного сільськогосподарського банку; інструктор міського відділу «Союздрук».

З 1956 року — співробітник районної, обласної газети, власний кореспондент низки республіканських газет.

Член КПРС з 1963 по 1991 рік.

1967 закінчив факультет журналістики Львівського державного університету імені Франка, працював у місцевій пресі. З 1968 до смерті у 2001 році — головний редактор журналу «Жовтень» (тепер «Дзвін»).

1989 року на велелюдному святкуванні 133-ї річниці від дня народження Івана Франка разом з письменниками Романом Іваничуком, Романом Лубківським, професором Михайлом Шалатою запропонували відновити назву села Нагуєвичі[3].

Творча діяльність[ред. | ред. код]

Автор оповідань, повістей, нарисів.

Перша книга письменника «Жовтнева соната» побачила світ у 1959. Довгий час працюючи кореспондентом обласних, а згодом і республіканських газет, об'їздив усю Україну. Завдяки зусиллям письменника були відновлені видавництво «Червона калина» й часопис «Літопис Червоної Калини». Він започаткував у «Дзвоні» рубрику про призабутих письменників та літераторів з української діаспори.

Помер 14 березня 2001 року у віці 70 років. Причиною смерті став інфаркт. Могила — на 3 полі Личаківського цвинтаря.

Твори[ред. | ред. код]

  • Отчий світильник (роман, 1976)
  • Кам'яне поле (трилогія, 1978)
  • Твори в двох томах (1980)
  • Плуг у борозні (трилогія)
  • Єрусалим на горах (роман, 1993), відзначений Державною премією України ім. Т. Шевченка та премією Всесвітньої української Фундації Антоновичів (1996)
  • Чорна свіча від Їлени (роман, 1996)
  • Палиця для прокажених (роман, 2000)

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]