Федотов-Чеховський Олександр Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Федотов-Чеховський Олександр Олексійович
Народився 1806(1806)
Таганрог, Область Війська Донського, Російська імперія
Помер 1892(1892)
Київ, Російська імперія
Країна  Російська імперія
Діяльність історик
Alma mater HU Berlin (1835)
Галузь юриспруденція
Заклад Київський імператорський університет Св. Володимира
Науковий ступінь доктор наук[d]
Нагороди
орден Святої Анни II ступеня з імператорською короною орден Святої Анни III ступеня

Роботи у Вікіджерелах

Олександр Олексійович Федотов-Чеховський (18061892) — юрист, історик, архівознавець, археограф.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з духовного стану, його дід був сільським священиком, батько — останнім духівником імператора Олександра І під час його перебування в Таганрозі. Початкову освіту здобув у духовному училищі, потім навчався у духовній семінарії (очевидно, Воронезької губернії). Під час вступу до училища був записаний під двома прізвищами (батька й матері — Чеховської, дочки священика Волинської єпархії). Навчаючись у семінарії добре оволодів давніми класичними мовами — грецькою та латинською і, за браком вчителів, ще навчаючись, був призначений викладачем цих мов у молодших класах. По закінченні семінарії 1827 р. вступив до Санкт-Петербурзької духовної академії, але не закінчив її.

З 1829 навчався при Канцелярії його імператорської величності. З 1831 по 1834 був направлений для навчання в Берлінський університет.

Після повернення з Німеччини він склав випробування на ступінь доктора законознавства в Санкт-Петербурзькому університеті. Далі Федотов-Чеховський працює спочатку викладачем римського права (1835), а згодом — екстраординарним професором кафедри римського законодавства і історії (1837) Харківського університету. В 1838 його було затверджено ординарним професором кафедри римського права, а з 1843 — російських цивільних законів загальних, особливих і місцевих Київського імператорського університету Св. Володимира.

У 1840—1841 і 1848—1849 очолював юридичний факультет. У 1876—1892 працював в Київському центральному архіві давніх актів з історії архівів та архівних зібрань, складав описи до актових книг.

Автор розвідок з української історії в журналі «Киевская Старина». Провівши багаторічне вивчення історичних документів, а особливо — міських і земських книг Володимира-Волинського XVI ст., що зберігалися в Київському центральному архіві давніх актів, він підготував та видав за власний кошт двох томи своєї головної книги: «Акты до гражданской расправы древней России» (1860 — 1862).

Праці[ред. | ред. код]

  • О формах и содержании правых грамот. — К., 1859; Акты, относящиеся до гражданской расправы древней Руси. — Т. І–ІІ. — К., 1860, 1863
  • Акты греческого нежинского братства. — К., 1884
  • Опись Владимирской записовой и поточной кн. № 923 за 1566 г. — К., 1895
  • Опись Владимирской записовой и поточной кн. № 934 за 1567 г. — К., 1904
  • Волынская полоненница XVI ст. и ее «орменский» обожатель // КС. — 1887. — С. 200—204
  • Василий Загоровский в полоне у татар // КС. — 1887, февраль. — С. 360—365
  • Материал для биографии Лубенского полкового судьи Василия Стефановича // ЧИОНЛ. — Кн. VII. — Отд. ІІІ. — С. 1–28.
  • WS: Инструкція гетмана Данила Апостола малороссійскимъ судамъ // Кіевская старина. — 1887. — Т. XVII. — С. 139—154.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]