Щербина Федір Андрійович
Федір Щербина | ||||
---|---|---|---|---|
Федір Андрійович Щербина | ||||
Народився |
13 (25) лютого 1849 станиця Новодерев'янківська | |||
Помер |
28 листопада 1936 (87 років) Прага | |||
Поховання | Ольшанський цвинтар і Holy Trinity Church, Krasnodard | |||
Громадянство | Кубанська Народна Республіка | |||
Діяльність | статистик, економіст, соціолог, громадський діяч й історик Кубані | |||
Alma mater | ОНУ ім. І. І. Мечникова | |||
Заклад | Український вільний університет | |||
Членство | Петербурзька академія наук і Наукове товариство імені Шевченка | |||
Партія | народництво | |||
| ||||
Щербина Федір Андрійович у Вікісховищі |
Фе́дір Андрі́йович Щерби́на (13 (25) лютого 1849, Новодерев'янківська — 28 листопада 1936, Прага) — український статистик, економіст, соціолог, громадський діяч й історик Кубані; член-кореспондент Петербурзької АН (з 1904). Дійсний член НТШ (з 1924). Перепохований проти власного заповіту за «сприяння» РПЦ.
З життєпису[ред. | ред. код]
Народився у станиці Новодерев'янківській Єйського повіту Кубаньської області, українець, походив з роду приписних козаків Російської імперії, нащадків старих приписних козацьких родів Держави Війська Запорізького, Київської Русі-України, крім того його батько служив священиком.
Освіта[ред. | ред. код]
Навчався у Петровській сільськогосподарської академії у Москві (1872 — 1874) і на природничому факультеті Одеського університету (1874—1877).
Здобувши вищу освіту, він почав займатися науковою і дослідницькою роботою. Перші публікації Щербини були присвячені артільно-общинним господарським формам.
Щербина у статистиці[ред. | ред. код]
У 1884 — 1901 Щербина був керівником статистичного бюро воронезького губернського земства, склав і частково зредагував 66 томів статистики. Крім того, окремо видав 16 книг воронізької статистики: «Сводный сборник по 12 уездам Воронежской губернии» (1887), «История Воронежского земства» (1891).
Щербина також підготував видання історії Полтавського («Введение в историю Полтавского Губернского Земства», 1914) і Золотоніського («История Золотоношского Земства») земств. Рівночасно з працею в земстві Щербина провів за дорученням Владикавказької залізниці економічно-статистичне дослідження й опублікував «Общий очерк экономических и торгово-промышленных условий района Владикавказской железной дороги» (1892—1894). В 1896—1901 рр. Щербина керував експедицією для розсліду степових країв Акмолинського, Семипалатинського і Тургайського та киргизького населення цих земель, був редактором 10-томного видання «Труды экспедиции по исследованию степных областей» (1902) зі статистичним, агрономічним, гідротехнічним і топографічним дослідами учасників експедиції.
Працюючи керівником земського статистичного управління Воронезької губернії, Ф. Щербина відредагував десятки статистичних видань, присвячених, як правило, обстеженням селянських бюджетів, видав ґрунтовну монографію «Селянські бюджети».
Громадська діяльність[ред. | ред. код]
Був членом одеської «Громади». За зв'язки з одеськими робітниками засланий у Вологодську губернію (1877—1881).
У 1901 р. за публічне домагання конституційного устрою в Росії Щербину заслано під домашній арешт на Кубань, де він пробув до 1920 р., працюючи в кубанському військовому архіві, збираючи матеріали до історії Кубанського козачого війська. Тут сприяв діяльності майбутнього Головного Отамана УНР Симона Петлюри.
Хоча вчений здобув авторитет у статистичній науці, мав наукові та імператорські нагороди, за вільнодумні погляди його було звільнено з посади, і він повернувся на рідну Кубань, де не полишав наукових пошуків, що стосувалися насамперед заселення Кубані українськими козаками. Наслідком досліджень стала поява у 1910—1913 роках двотомника «Історія Кубанського козачого війська»[1].
- В 1906 р. Щербину обрано Головою Військової козацької ради (1-ї на Кубані з кін. XVIII ст.).
- В 1907 р. — член 2-ї Державної Думи від партії народних соціалістів, гласний Новоросійської міської думи.
- Після революції 1917 р. Щербину обрано членом Кубанської Законодавчої Ради (1917—1920); головою Верховного суду Кубанського козацького війська (1917), членом Верховного кругу Дону, Кубані й Тереку (1920).
Відтинок еміграції[ред. | ред. код]
Зовнішні зображення | |
---|---|
«Вщерть добром налите серце ввік не прохолоне». Цитата з Тараса Шевченка на могильній плиті Ф. Щербини у Празі. |
В 1920 р. Щербина вийшов на еміграцію, спочатку в складі Кубанської делегації до Югославії, з 1921 у Празі, професор УВУ (1922—1936), в 1924—1925 рр. — ректор. З 1922 р. професор статистики Української господарської академії в Подебрадах (Чехія).
Опинившись в еміграції, вчений поринув у наукове життя українських наукових інституцій, зокрема Наукового товариства імені Тараса Шевченка. Його обирають дійсним членом НТШ, ректором Українського вільного університету. Вдосконалюючись в українській літературній мові, Щербина склав віршовані поеми «Чорноморці» й «Богдан Хмельницький».
Був похований у Празі на Ольшанському цвинтарі.
Скандал з насильним перепохованням проти його заповіту[ред. | ред. код]
В році 2008 без дозволу родини та української громади в Чехії Щербину насильно за підтримки російських дипломатів та Чеської Православної церкви (владика Криштофор і агент РПЦ Іванніков — архімандрит Сергій) перепоховано у Краснодарі (РФ). Родичі категорично були проти перепоховання, мовляв, ми на гробі клялися виконати останнє бажання нашого «Батька», поховати на вільній українській Кубані в станиці Новодерев'янківській Єйського повіту, де сьогодні діє музей ім. Щербини[2].
Відзнаки й нагороди[ред. | ред. код]
У 1887 році Ф. Щербина опублікував працю «Селянське господарство в Острозькому повіті», за яку отримав велику золоту медаль Російського географічного товариства, а за дослідження «Оціночна статистика по чотирьох повітах Воронезької губернії» був нагороджений медаллю Харківського університету.
За працю «Воронезьке земство з 1865 до 1889» Російська академія наук присудила Щербині премію імператора Олександра II, а в 1904 році обрала його своїм членом-кореспондентом.
Праці[ред. | ред. код]
Щербина — статистик, засновник російської бюджетної статистики, автор близько 100 фундаментальних статистичних досліджень. Наукову діяльність Щербина почав 1875 дослідами серед робітників Одеси, опублікованими у книзі «Очерки южнорусских артелей и общинно-артельных форм» (1881), яка стимулювала розвиток кооперативного руху в Україні.
Низку праць Щербина присвятив земельній общині:
- 1880 — «Земельная община в Днепровском уезде в Таврии»
- 1881 — «Очерки южнорусских артелей и общинно-артельных форм»
- 1879 — «Сольвычегодская земельная община»
- 1885 — «Крестьянское хозяйство в Острогорском уезде»
- 1897 — «Крестьянские бюджеты и зависимость их от урожаев и цен на некоторые стороны русского народного хозяйства»
- 1900 — «Крестьянские бюджеты»
Уже в еміграції у Празі Щербина опублікував «Законы эволюции и русский большевизм» (1922) і курс, читаний в УВУ і Українській господарчій академії:
- «Статистика. Історія статистики і статистичних установ» (1925)
- «Еволюційні переміни в ідеології статистики» (1927)
Праці Щербина з ділянки студій про Кубань:
- «История самоуправления у кубанских казаков» (1884)
- «Кубанское казачье войско 1696—1888» (1888)
- «Земельная община Кубанских казаков» (1891)
- История Кубанского казачьего войска. Том I (История края). Екатеринодар: «Печатник», 1913. — 729 с.: илл. [Архівовано 28 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- История Кубанского казачьего войска. Том II (История войны казаков с закубанскими горцами). Екатеринодар: «Печатник», 1913. — 865 с.: илл. [Архівовано 24 червня 2017 у Wayback Machine.]
- «Кубань в прошлом и настоящем: история и настоящее Кубани» (1927)
- «О деятельности Общества кубанцев в ЧСР» (1927)
- Казачьи герои и сподвижники. — Прага, 1930[недоступне посилання з серпня 2019]
Також Федір Андрійович брав участь у написанні Збірника пам'яті С. Петлюри працею:
- «Симон Петлюра на Кубані»
Щербина написав одну з перших розвідок про штундистів «Малорусская штунда» (1876). Автор віршованих поем «Чорноморці» (1919) і «Богдан Хмельницький» (1929).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Щербина, Ф А. (1910—1913). Исторія Кубанскаго казачьяго войска. Екатеринодаръ. Архів оригіналу за 23 травня 2019. Процитовано 26 травня 2019.
- ↑ Про перепоховання Федора Щербини. // Кобза. Українці Росії. Архів оригіналу за 23 грудня 2015. Процитовано 29 серпня 2015.
Література[ред. | ред. код]
- А. М. Авраменко. Щербина Федір Андрійович [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 684. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Мицюк О. Наукова діяльність статистика Ф. А. Щербини. Подебради 1931.
- «У сузір'ї вчених — ще одне ім'я»//Голубка Михайло, «Аудиторія», 19—25 березня 1999А. Жуковський.
- Пеленська О. Понівечена пам'ять // Літературна Україна. — 2009. — 26 березня. — С. 1, 2.
- Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядкування — В. А. Просалова. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
- Роман Коваль. [[https://web.archive.org/web/20150422143127/http://ukrlife.org/main/kubann/1scherb.htm Архівовано 22 квітня 2015 у Wayback Machine.] Історик Кубані Федір Щербина // Нариси з історії Кубані.]
- Ф. А. Щербина — Воспоминания, т. I
- Ф. А. Щербина — Воспоминания, т. II
- Ф. А. Щербина — Воспоминания, т. III [Архівовано 11 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Ф. А. Щербина — Воспоминания, т. IV [Архівовано 11 квітня 2016 у Wayback Machine.]
Посилання[ред. | ред. код]
- Щербина Федір // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2106. — 1000 екз.
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 25 лютого
- Народились 1849
- Померли 28 листопада
- Померли 1936
- Випускники Одеського університету
- Діячі НТШ
- Українські соціологи
- Українські економісти
- Українські статистики
- Українські історики
- Науковці Одеси
- Одеські історики
- Громадські діячі
- Дійсні члени НТШ
- Випускники Петровської сільськогосподарської академії
- Ректори Українського вільного університету
- Науковці Українського вільного університету
- Науковці Української господарської академії
- Учасники Громадянської війни в Росії
- Петлюра Симон Васильович
- Кубанці
- Кубанська Народна Республіка
- Українська діаспора Чехії
- Поховані на Ольшанському цвинтарі
- Перепоховані без дозволу родичів
- Уродженці Канівського району (Краснодарський край)