Фейдлімід мак Крімхайн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Фейдлімід мак Крімхайн — (ірл. — Feidlimid mac Crimthainn) — король Мюнстера (королівство в давній і середньовічній Ірландії). Час правління: 820–846. Абат Корка, абат Клонферта. Прихильник суворого християнського віровчення та монастирської школи (свого роду ордену) — Келі Де (ірл. — Céli Dé). За повідомленнями літописів південних королівств Ірландії — Мюнстера та Ленстера — був верховним королем Ірландії в 838–846 роках. Проте літописи північних королівств повідомляють зовсім іншу інформацію.

Королівства, племена, клани Ірландії в ранньому середньовіччі.

Ранній період правління[ред.ред. код]

Фейдлімід мак Крімхайн належав до гілки Кенел Фінгін (ірл. — Cenél Fíngin) роду Еогнахт Хайсіл (ірл. — Eóganacht Chaisil) клану Еогнахта (ірл. — Eóganachta). У літописах він відзначається як король, що проголосив незалежність королівства Мюнстер у 820 році. У 823 році сумісно з архієпископом Арми — Артрі мак Конхобаром (ірл. — Artrí mac Conchobar) проголосив «закон святого Патріка в Мюнстері». Вважав інших священників та монахів, що не погоджувались з його релігійними поглядами єретиками і ворогами. Розграбував і зруйнував монастир Галліни Британської, що був на території сучасного графства Оффалі. Монастир Делвна Бреаха (ірл. — Dealbhna Breatha) був спалений ним у 825 році. У 827 році відбулась перша зустріч Фейдліміда мак Крімхайна з Конхобаром мак Доннхада (ірл. — Conchobar mac Donnchada) — верховним королем Ірландії, «королем Тари», що належав до південних О'Нейлів.

У 830 році він напав і спалив монастирі в абатстві Форе (ірл. — Fore) в сучасному графстві Західний Міт. Тоді ж у Південному Галвеї він вбив О'Бруїна (ірл. — Uí Briúin) та Фолломана мак Донхада (ірл. — Folloman mac Donnchada) — брата верховного короля Ірландії. У 831 та 832 році Фейдлімід мак Крімхайн, об'єднавши армії Мюнстера та Ленстера захопив і розграбував східний Міт, розграбував землі Слане (ірл. — Slane). У цей же час Деалвна Беаха (ірл. — Dealbhna Beatha) з південної Оффалі тричі спалював монастир Клонмакнойс (ірл. — Clonmacnoise) — монастир Фейдліміда. Фейдлімід мак Крімхайн розірвав дружні стосунки з верховним королем Ірландії Конхобаром мак Доннхада і примкнув до його ворогів. У 833 році він розграбував монастирі клану Холмайн і подарував награбоване своїм власним монастирям. У 835 році він вбив Фергуса мак Бодхада (ірл. — Fergus mac Bodbchad) — короля Каррайк-Брахайде (ірл. — Carraic-Brachaidhe), що було розташоване на північному заході Ірландії — в Інішоуен.

На вершині влади[ред.ред. код]

У 836 році Фейдлімід мак Крімхайн захопив монастир Кілдару, виступив проти Форіндана (ірл. — Forindán) — абата Арми, захопив його і кинув у в'язницю. Можливо причина конфлікту була зовсім не в релігійній площині і не в тонкощах віровчення чи монастирських уставів — Фейдлімід хотів кинути виклик верховному королю — Ніаллу Кайлле мак Аеда. У 838 році Ніалл Кайлле та Фейдлімід провели рігдал (ірл. — rígdal) — зустріч королів або в Клонкуррі або в Клонферті. Південні джерела, такі як «Літопис Іннісфаллена», повідомляють, що на цій зустрічі Ніалл Кайлле мак Аеда визнав Фейдліміда мак Крімхайна в якості верховного короля Ірландії, але північні джерела, такі як «Літопис Ольстера» про це мовчать. У той же рік він став абатом Клонферті.

У 840 році він спустошив Міде, Брегу і дійшов до Тари (ірл. — Temhar). У літописах є короткий вірш про це:

«Федлімід є королем

За один день зусиль

Він захопив Коннаут без бою

І спустошив Міде.»

Поразка і смерть[ред.ред. код]

Так чи інакше, але угоди зустрічі королів не поклали край конфлікту. У 840 році Фейдлімід мак Крімхайн повів військо на пагорби Тари — центр володінь верховних королів Ірландії і зупинився там. У цей час Ніалл Кайлле мак Аеда знову плюндрував землі на південь від Оффалі знищуючи союзників Фейдліміда. Вони обидва вели війну на землях супротивника, але не зустрічались в бою до 841 року. Зітнулись на рівнині Маг н-Охтайр (ірл. — Mag nÓchtair) біля Клонкуррі. Ніалл Кайлле мак Аеда здобув перемогу в цій битві. Вірш, який наведений в «Літописах Ольстера» говорить про це так:

«Жезл побожного Фейдліміда

Впав на чорну землю

І був підібраний Ніаллом — сильним в бою

По праву переможця, по праву меча.»


Фейдлімід отримав поразку, але лишився живий і зберіг за собою трон і корону Мюнстера. Він правив Мюнстером ще кілька років і ніколи більше не вів військові дії на півночі Ірландії і помер у 847 році від хвороби.

Про причини його смерті нічого не пише «Літопис Ольстера». Інші джерела розповідають, що помер він в монастирі святого Кіерана (ірл. — St. Kieran) — покровителя Клонмакнойса. Літопису пишуть, що смерть прийшла до нього як кара за грабунки монастирів. У «Літописі Кнонмакнойса» написано так:

«Після його повернення в Мюнстер в наступному році його наздогнала хвороба. Хворого короля поклали в ліжко в обителі святого Вуерана. Там до нього прийшла смерть. І попри його чисельні гріхи він був зарахований книжниками до відлюдників та схимників Ірландії.»

Джерела[ред.ред. код]

  • Annals of Ulster, ed. & tr. Seán Mac Airt and Gearóid Mac Niocaill (1983). The Annals of Ulster (to AD 1131). Dublin: DIAS.
  • Annals of Inisfallen ed. & tr. Seán Mac Airt and Gearóid Mac Niocaill (1984). Dublin: DIAS.
  • Byrne, Francis John (1973), Irish Kings and High-Kings, London: Batsford, ISBN 0-7134-5882-8
  • Charles-Edwards, T. M. (2000), Early Christian Ireland, Cambridge: Cambridge University Press, ISBN 0-521-36395-0
  • Hudson, Benjamin T. (2004), «Niall mac Áeda (Niall Caille) (d. 846)», Oxford Dictionary of National Biography, Oxford: Oxford University Press, retrieved 2007-10-27
  • Ó Corráin, Donnchadh (1997), «Ireland, Wales, Man and the Hebrides», in Sawyer, Peter, The Oxford Illustrated History of the Vikings, Oxford: Oxford University Press, pp. 83-109, ISBN 0-19-285434-8
Попередник:
Конхобар мак Доннхада
Верховний король Ірландії
838846
Наступник:
Маел Сехнайлл мак Маел Руанайд


Попередник:
Тнухгал мак Доннгайле
король Мюнстера
820846
Наступник:
Олхобар мак Кінаеда