Фелюга

Фелю́га^[1], заст. фелю́ка^[2] (італ. feluca, від араб. فلوكة‎) — невелике одно-палубне та однощоглове судно зі своєрідним косим вітрилом чи двома вітрилами, зустрічалося у військових та торгових флотах Середземного моря та Нілу. Грецькі пірати віддавали перевагу цим суднам за швидкохідність і маневреність.

Фелюга має завищену палубу, загострений ніс і вітрильне озброєння, схоже з озброєнням галери. Вітрило у фелюги схоже на латинське, але не трикутне, а має вигляд неправильної трапеції (або трикутник з підтятим нижнім кутом) — така форма відома під назвою «арабського» вітрила. Реї з двох боків вітрила. Військова фелюга озброювалася 6-8 невеликими гарматами на верхній палубі. Осадка фелюги — не більше одного метра. Іноді фелюги кріпилися на великих кораблях і використовувалися як посильні судна^[3].

Сучасні фелюги часто оснащують двигунами^[4]. Зазвичай фелюга може перевозити близько десяти пасажирів і обслуговується командою у дві-три особи.