Фенікс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Фе́нікс (грец. Phoinix) — чарівний птах, який, за уявленням стародавніх народів (фінікійців, єгиптян), через кожні 500 років прилітав з Аравії до Єгипту. Фенікс живився бальзамом і смолою. Коли він відчував, що надходить смерть, будував гніздо з пахучих гілок на верхів'ї пальми, і там його спалювало сонце. Потім птах воскресав з попелу, відроджувався молодим.

[ред.] Інші значення

1. брат (варіант: батько) Європи; епонім фінікійців;
2. старий фессалієць, що навчав Ахіллеса красномовства та військової справи; коли Ахіллес під час Троянської війни посварився з Агамемноном, Фенікс був серед ахейців, які вмовляли героя повернутися на поле бою;

[ред.] Фенікс як символ

Образ Фенікса застосовується і в символіці християнства, зокрема зустрічається в українському іконописі. У переносному значенні — символ безсмертя, відродження.

[ред.] Література

• Словник античної міфології

Це незавершена стаття з міфології. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.