Фенікс (космічний апарат)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Фенікс на Марсі (комп'ютерна графіка).
RASP tool seen in the heel of the Scoop while on the surface of Mars.jpg

Фенікс (англ. Phoenix Mars lander) — космічний зонд NASA призначений для дослідження планети Марс, який був запущений американською ракетою-носієм Delta-2 4 серпня 2007 і приземлився на Марсі 25 травня 2008 (UTC). Зонд є складовою програми Марсіанський Скаут NASA, якою передбачено запуск малих, дешевших зондів.

Опис проекту[ред.ред. код]

Ідея проекту Phoenix сходить до 2002 року, коли орбітальні апарати за допомогою радіолокаційного зондування достовірно підтвердили, що під поверхнею Марса є великі запаси водяної криги на обширних просторах північної півкулі планети. Експедиція отримала свою назву тому, що народилася «з попелу» проектів, що не відбулися. Власне, посадочний модуль розроблявся для експедиції Mars Surveyor 2001 року, яка повинна була включати орбітальний і посадочний модулі. Проте полетів лише перейменований в орбітальний апарат Mars Odyssey, а посадку було скасовано через невдачі попередниці Mars Surveyor 2001 — Mars Surveyor 1998. У 2003 році проект Phoenix був обраний NASA з чотирьох альтернативних варіантів місії Mars Competed Scout. Під час створення апарату, у порівнянні з ранішими проектами, технологія посадки на поверхню планети була істотно змінена.

Місія «Фенікса» обійшлася NASA в 420 мільйонів доларів.

Посадочний модуль Phoenix, насичений складною апаратурою апарат розміром в 2.5 метра і вагою в 350 кілограм, покликаний дати відповідь на три ключові питання: чи придатні полярні райони Марса для життя, чи тане там періодично крига і як мінялися погодні умови в зоні приземлення в історично осяжний період. Phoenix має дослідити й інші особливості марсіанського клімату. Головним завданням місії є пошук води на червоній планеті. «За водою» — так звучить неофіційне гасло проекту. Формальними завданнями місії є вивчення геологічної історії води, що є ключем до розуміння кліматичних змін у минулому, і пошук доказу існування «жилої зони» — рідинної фази на межі льоду і ґрунту.

226782main 5296.jpg

На противагу американським марсоходам, які досліджують геологічну історію червоної планети, Phoenix належить узяти зразки, які мають показати активні процеси. Північна крижана шапка Марса «дихає», розширюючись або стискаючись залежно від пори року. Учені планують вивчити властивості льоду і обмін води між водяною парою в атмосфері і льодом, замороженим в ґрунті, якщо такий обмін має місце. Апарату належить буквально «вгризатися» в марсіанський ґрунт. Для цього він оснащений «рукою»- маніпулятором завдовжки в 2.3 метра, яка зможе дістатися до шарів замерзлої води, що лежать під поверхнею планети, і узяти необхідні проби.

Спочатку наукова програма зонду Phoenix, що здійснив посадку на Червоній планеті 25 травня 2008 року, була розрахована на три місяці, проте апарат зміг пропрацювати удвічі довше. Протягом останніх тижнів роботи з-за пилових бурь і сезонного браку сонячного світла виробок енергії залишався на украй низькому рівні. 27 жовтня батареї Phoenix розрядилися, і апарат був переведений в безпечний режим роботи. 30 жовтня і 2 листопада 2008 р. НАСА вдалося здійснити два останні нетривалі сеанси зв'язку.

В цілому в НАСА задоволені місією Phoenix. Зонд зібрав масу наукової інформації, узяв проби марсіанського ґрунту, зафіксував марсіанський снігопад і виявив в породі кальцієво-карбонатні домішки. Велика частина інформації ще вимагатиме подальшого аналізу.

Наукові результати[ред.ред. код]

Сублімуючий лід.

Головним науковим результатом місії стало виявлення льоду під тонким шаром грунту, а також хімічний аналіз грунту.

У пробах марсіанського грунту виявлено сліди перхлоратів (солі хлорної кислоти). Крім того, Phoenix знайшов слідові кількості магнію, натрію, калію і хлору. Відповідно до вимірів, рН грунту склав від 8 до 9 одиниць, що відповідає слабколужним земним грунтам.

Підсумки місії і поточний стан[ред.ред. код]

  • Місія апарата виконана. Продовження функціонування апарату на наступне марсіанське літо спочатку оцінювалося як малоймовірне, тому вихід його з ладу взимку не був невдачею місії.
  • Апарат Phoenix знайшов воду на Марсі [1]
  • Погіршилися погодні умови в марсіанській Арктиці розрядили батареї апарату. У всякому разі, вчені не отримують від нього сигналів з 2 листопада 2008 р., коли відбувся останній короткий сеанс зв'язку Phoenix із Землею. 11 листопада Фенікс був повністю пошкоджений пиловою бурею.
  • Кадри від червня 2010 отримані камерою HiRISE на борту Орбітального Розвідника Марса підтверджують, що апарат Фенікс не пережив марсіанську зиму і одна з сонячних батарей зламалася під вагою льоду з вуглекислого газу. [2]

Галерея[ред.ред. код]

Збірка апарата в «НАСА» і перші його світлини.

Дивіться також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]