Фенілпропаноїди
Фенілпропаноїди — клас рослинних органічних сполук, що синтезуються з амінокислоти фенілаланіну. Мають широкий спектр функцій — захист від травоїдних тварин та мікробних захворювань, структурні компоненти клітинних стінок, захист від ультрафіолетового світла, пігменти та сигнальні молекули.
Зміст |
Корична кислота [ред.]
Спочатку під дією ферменту Phenylalanine ammonia-lyase фенілаланін перетвориться в коричну кислоту. Ряд ферментативних гідроксилювань та метилювань призводить до кумаринової кислоти, кавової кислоти, феррулової кислоти, 5-гідроксіферулової кислоти та сінапінової кислоти. Перетворення цих кислот у відповідні ефіри призводить до деяких летючих компонентів трав та квітів, які служать ряду функцій, включаючи залучення комах. Наприклад ефір коричної кислоти.
Коричний альдегід та монолігноли [ред.]
Скорочення карбоксильних функціональних груп в коричних кислотах приводить до відповідних альдегідів, наприклад коричний альдегід. Подальше скорочення карбоксильних груп приводить до монолігнолам включаючи кумариновий спирт, коніферіловий спирт та сінапіловий спирт. Монолігноли — мономери, що, полімеризуючись, виробляють різні форми лігніну та суберіну, які є структурними компонентами стінок рослинних клітин.
Фенілпропаноіди, включаючи евгенол, хавікол, сафрол та естрагол, також отримані з монолігнолов. Є основними компонентами різних ефірних олій.
Кумарини та флавоноїди [ред.]
Гідроксилювання коричної кислоти призводить до кумаринової кислоти, що під час подальшого гідроксилювання перетворюється в умбелліферон.
Стільбеноіди [ред.]
Стільбеноіди, такі як резвератрол, є гідроксильованиими похідними стильбену. Вони сформовані через альтернативну ароматизацію з коферментом А.
Література [ред.]
- K Hahlbrock, D Scheel Physiology and Molecular Biology of Phenylpropanoid Metabolism // Annual Review of Plant Physiology and Plant Molecular Biology. — Т. 40. — (1989) С. 347-69. DOI:10.1146/annurev.pp.40.060189.002023.
