Ниткові фенічкиПокрокова схема плетіння основних вузлів фенічки
Фе́нічка або браслет дружби (жарг. «фенька», імовірно, від англ.thing — «річ, штука») — браслет ручної роботи із бісеру, ниток, шнурівок, стрічок, шкіри чи замінника шкіри. Може бути як одного кольору, так і різноманітного забарвлення. Розповсюджена серед неформалів. Дуже популярні в Україні[джерело?], оскільки часто стосуються візерунків національної вишивки.
Історія цих стрічок бере початок із традицій індіанцівЦентральної Америки. Згідно з ними, одержувач браслета повинен був носити його, поки шнурки не зношувалися і браслет не спадав із руки природно. Ідея полягала в тому, що друг вкладає працю в те, аби виготовити браслет, а одержувач відплачує тим, що вшановує його роботу. Зняття браслета до його природного зношування означало, що дружба не склалася. За іншим варіантом традиції, одержувач має право на одне бажання. Після того, як браслет природно зношується, бажання здійснюється.[1]
В новітній час популярність цих браслетів поширилася завдяки хіпі, серед яких фенічки циркулювали дуже широко, фактично практика обміну давала юридичні підстави для загального братерства хіпі. Їх також використовували замість каблучок: тоді браслети плели однаковими і дарували одне одному.
Сьогодні дарування браслета дружби має велике сентиментальне значення, оскільки показує другові, що він чи вона є особливим для того, хто дарує браслет. Існує багато різних варіантів виконання цих браслетів, що залежить від особистих смаків. Вони є популярними серед людей різної статі та віку.[2]
Фенічки роблять вручну, зазвичай з ниток або бісеру. Найпопулярнішими нитками для плетіння є муліне, «ірис», «мак» і «лілія». Із сучасних матеріалів можуть використовуватися телефонні дроти і вита пара. Основними видами плетіння вважається косе (мозаїчне) та пряме плетіння. Даний розподіл справедливий як для плетіння нитками, так і бісером. Найпопулярнішою схемою плетіння є «смужечка», або «класика», яку можна плести як косим, так і прямим плетінням. Іноді замість фенічок-браслетів роблять бісерні і нитяні кільця, а також хайратники і «ошийники».
Різні кольори і візерунки на фенічці мають свою символіку. Вони можуть дати певну інформацію про людину, яка їх носить, повідомити про внутрішній стан власника. Однак єдиної системи символів для фенічок немає і тому в різних групах всередині субкультури (в тому числі і в хіпі) одні й ті ж кольори фенічок можуть означати різне і зовсім протилежне.
За останні 10 років фенічки поширилися серед звичайних людей, які інколи не мають жодного відношення до хіпі і інших «неформальних» субкультур. З'явилися люди, що заробляють на їх продажу. Ці аксесуари вже майже перестали бути символами і стали звичайной прикрасою. Майже кожна людина може зробити собі таку прикрасу.
