Фен Менлун

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Фен Менлун
Народився 1574
Сучжоу
Помер 1646
Пекін
Ім'я при народженні 冯梦龙
Діяльність письменник, поет
Конфесія конфуціанство

Фен Менлун (*1574 — †1646) — китайський письменник та поет часів династії Мін.

Життєпис[ред.ред. код]

Походив з чиновничої родини. Народився у м. Сучжоу у сучасній провінції Цзяньсу. Отримав гарну освіту. Замолоду переїздить до Пекіну, де затоваришував з представниками академії Ханлінь. У 1631 році успішно склав імператорський іспит. У 1634–1638 роках працював суддею у сучасній провінції Фуцзянь. Усе життя мешкав при імператорському дворі. Займався здебільшого літературною діяльністю. У 1644 році на деякий час залишає Пекін через вторгнення військ повстанців на чолі із Лі Цзиченом. Згодом за династії Цін повертається до Пекіна, де помирає у 1646 році.

Творчість[ред.ред. код]

Писав драми, новели, романи. Приділяв особливу увагу відображенню в своїх творах людських почуттів. Серед його найвідоміших творів збірка оповідей у стилі хуабей «Три вчення», «Простійні слова, що пробуджують до життя», збірка гумористичних розповідей, драма «Вірність прапору», «Роман про царство Східна Чжоу», «Історія кохання». Фе Менлун мав також у своєму доробку декілька віршованих поем.

Джерела[ред.ред. код]

  • Yang Shuihu, Yang Yunqin, Racconti antichi e moderni: una collezione della dinastia Ming (Seattle: Stampa dell'Università di Washington, 2000
  • Helwig Schmidt-Glintzer: Geschichte der chinesischen Literatur. Bern 1990, ISBN 3-406-45337-6.