Феодосійська затока

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Феодосійська затока
Узбережжя Феодосійської затоки
45°02′ пн. ш. 35°26′ сх. д. / 45.033° пн. ш. 35.433° сх. д. / 45.033; 35.433Координати: 45°02′ пн. ш. 35°26′ сх. д. / 45.033° пн. ш. 35.433° сх. д. / 45.033; 35.433
Частина від Чорне море
Море Чорне море
Прибережні країни Україна Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Довжина 13 км
Ширина 31 км
Середня глибина 20—28 м
Вливаються
  • р. Піщана, р. Байбуга
  • Міста та поселення Феодосія
    ідентифікатори і посилання
    GeoNames 709158
    У проєкті OpenStreetMap 72639 ·R (Автономна Республіка Крим, Республіка Крим)
    Феодосійська затока. Карта розташування: Україна
    Феодосійська затока
    Феодосійська затока
    Феодосійська затока (Україна)
    Феодосійська затока. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
    Феодосійська затока
    Феодосійська затока
    Феодосійська затока (Автономна Республіка Крим)
    Мапа
    CMNS: Феодосійська затока у Вікісховищі

    Феодосійська затока (крим. Kefe körfezi, Кефе корьфезі) — затока Чорного моря біля південно-східного берега Кримського півострова. На заході Феодосійська затока закінчується мисом святого Іллі, на сході — мисом Чауда. На березі західної частини затоки розташоване місто Феодосія, від якого затока і отримала свою назву.

    Довжина 13 км, ширина — 31 км. Глибина біля входу 20—28 м. Береги на сході низинні, облямовані піщаними пляжами, на заході піднесені й обривисті. Навпроти невисокої гори Опук, за 4 км від берега з води піднімається декілька скель, відомі як «Камені-кораблі», залишки гори Опук[1].

    Температура прибережних вод взимку становить близько 4-7° вище нуля; в суворі зими на короткий час знижується до 1° нижче нуля, і біля берегів затоки утворюється крижаний припай.

    Іван Айвазовський «Феодосійська затока (Схід сонця у Феодосії)».

    Феодосійська затока володіє рівним пологим дном. У західній частині затоки знаходиться Феодосійська бухта, в якій розташований Феодосійський морський торговельний порт. Берегова лінія в античності була значно далі, ніж зараз; в 1894 році на дні бухти були виявлені залишки древніх портових споруд. У 700 метрах від берега в морі встановлено пам'ятний знак учасникам Керченсько-Феодосійського десанту 1941 року. 16 січня 1942 року за 800 метрів від мису Іллі і 700 метрів від берега затоки на магнітній міні підірвався теплохід «Жан Жорес», що забезпечував десантну операцію. Теплохід втратив хід і був затоплений командою на глибині 15 метрів.

    Труби теплохода «Жан Жорес» довгий час виступали з води, позначаючи місце затоплення судна. Надалі вони були зрізані, а місце затоплення позначено буєм. Оскільки надбудови теплохода розташовані на глибині всього 6 метрів, були випадки зіткнення із затопленим судном, що лежить у районі активного судноплавства.

    Література[ред. | ред. код]

    • Гриневецкий С. Р., Зонн И. С., Жильцов С. С. Черноморская энциклопедия. М.: Международные отношения, 2006. — с. 35. ISBN 5-7133-1273-9
    • Краткая географическая энциклопедия, Том 4. / Гл.ред. Григорьев А. А. М.: Советская энциклопедия,1964, 448 с. с илл., 10 л. карт.

    Примітки[ред. | ред. код]

    Посилання[ред. | ред. код]