Фераро-Флорентійський собор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Флоренті́йський собо́рВселенський собор католицької церкви, скликаний папою Євгенієм IV.

Собор проходив спочатку у Феррарі (14381439), далі у Флоренції (1439—1442), закінчився в Римі (1443—45).

Головним завданням було подолання головних догматичних розбіжностей і ухвала унії між західною (католицькою) і східною церквами.

У соборі взяли участь візантійський імператор Іоанн VIII Палеолог, константинопольський патріарх Йосиф II, київський митрополит Ісидор.

В липні 1439 року укладено Флорентійську унію на умовах визнання вищості папи, прийняття догм католицького віровчення із збереженням обрядів східної християнської церкви.

Флорентійська унія[ред.ред. код]

Собор Санта-Марія-дель-Фйоре де в 1439 році була підписана Флорентійська унія

Флорентійська унія укладена на соборі в Флоренції 1439 між східною та західною (Римською) церквами. Візантійський імператор Іоанн VIII Палеолог був зацікавлений в унії з політичних причин (загроза турків), хоч були між грецькими ієрархами такі, що хотіли унії з релігійних мотивів (патріарх Йосиф II, архієпископ Віссаріон й інші). Сподівана військова допомога Заходу проти турків не була дана, і тому Флорентійська унія у Візантії не мала успіхів.

Визначним діячем Флорентійської унії був київський митрополит Ісидор, який на Ферраро-Флорентійському соборі представляв Церкву Русі. Повернувшися до Москви (тодішній осідок київської митрополії), Ісидор наразився на опір московського Великого князя і духовенства, бо, мовляв, сам факт унії суперечить правилам Церкви[1]; його заходи не дістали підтримки також серед польської ієрархії. Проте київський князь Олелько Володимирович ставився прихильно до Флорентійської унії. Ісидор, не маючи ширшої підтримки, залишив Русь і жив у Римі. Важливим наслідком унії був розкол Київської митрополії на самопроголошену Московську церкву і канонічну Руську (українсько-білоруську). В останній впливи Флорентійської унії частково тривали до 1501. Умови унії стали підставою для Берестейської унії 1596.

Де факто рішення Флорентійського собору не скасовано, оскільки досі не було скликано «Вселенського православного собору», який міг би відмінити ті рішення, що були узгоджені на "Флорентійському соборі" (скликанню такого собору перешкоджає РПЦ). [1]


  1. http://www.heretics.com/library/docs/ap_rulez.htm , Апостольські правила 10, 11, 45, 46, 65, 71

Література[ред.ред. код]


Релігія Це незавершена стаття про релігію.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.