Семан Ференц Іванович
| Семан Ференц Іванович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження |
27 березня 1937[1] Ужгород, Перша Чехословацька Республіка | |||
| Смерть | 2004 | |||
| Ужгород, Україна | ||||
| Країна |
 Україна | |||
| Діяльність | художник | |||
|
| ||||
Фе́ренц Іва́нович Семан (творче ім'я — Ичі, в перекладі з угорської — молодший брат) (*27 березня 1937, Ужгород — 2004, Ужгород) — український художник, за походженням угорець, все життя прожив в Ужгороді. Лауреат Міжнародної премії імені Шимона Голлоші (1991).
Біографія[ред. | ред. код]
Семан — один з найталановитіших учнів А. Ерделі та Ф. Манайла. Дружив з С. Параджановим. 1958 року закінчив Ужгородське училище декоративно-прикладного мистецтва, однак двері професійних «вишів» виявилися для нього зачиненими: за молодим художником міцно закріпилась репутація «ненадійного», «прислужника чужої ідеології». Після відповіді на лист-прохання від Ф. Семана до секретаріату М. Хрущова, про можливість навчатися у вищому навчальному закладі де йому надали дозвіл але за межами республіки, Семану пощастило стати вільним слухачем Талліннського художнього інституту.
У 1960-х на запрошення Т. Яблонської перебував у творчій групі, яка працювала в Седневі. Належав до художнього андеграунду «шістдесятників».
В 1968 році йому вдалося відкрити персональну виставку своїх творів. Але за два дні вона була закрита. Сестра Ференца не повернулася із закордонної поїздки, і Семан остаточно потрапляє до списку неблагонадійних. На наступні виставки Ф. Семана на теренах України довелося чекати аж до початку 90-х років, після розвалу СРСР.
Творчість[ред. | ред. код]
В роботах Семана прочитується відгомін творчості Матісса, Пікассо, Ван Гога, німецьких експресіоністів Е. Нольде, Е. Кірхнера, Ф. Марка, також відчутний вплив сюрреалістів та дадаїстів у колажах та графіці.
Ференца Семана також можна приєднати до генерації українських абстракціоністів 60 — 70-х років: К. Звіринського, В. Ламаха, Г. Гавриленка, О. Дубовика. Саме вони закладали підвалини «художнього бунту», який вибухнув у творчості модерністів 90-х років ХХ ст.
Література[ред. | ред. код]
- Ференц Семан. Живопис як автобіографія: Фотоальбом / Автор-упорядник та автор вступної статті О. Петрова. — К.: Сталь, 2006. — 143 с.
- Небесник І. І. Мистецтво шістдесятників в контексті графічного мистецтва Закарпаття. друга пол. 1960-х — 1970-і рр. // Вісник ХДАДМ. — 2009. — № 9. — С. 75—76.
Посилання[ред. | ред. код]
- Ференц Семан. Живопис як автобіографія
- Виставка: Непередбачуваний і епатажний «Ечі». Ференц Семан[недоступне посилання з липня 2019]
- «Дзеркало тижня» № 46 (574) 26 листопада — 2 грудня 2005 // У поєдинку з долею.
- Вісник ХДАДМ // Мистецтво шістдесятників в контексті графічного мистецтва Закарпаття. Друга пол. 1960-х — 1970-і рр.
- Семан Ференц Іванович Електронна бібліотека "Культура України"
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |