Феримагнетики

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Феримагне́тики або ферити — магнітновпорядковані речовини, які при низьких температурах складаються з двох (або більше) спінових ґраток із різною орієнтацією (здебільшого - антипаралельно) і магнітні моменти цих граток не повністю компенсуються.

Поведінка феримагнетиків у магнітному полі дуже схожа на поведінку феромагнетиків, проте для них існує певна температура, за якої магнітні моменти ґраток повністю компенсуються.

Температура переходу з феримагнітного стану до парамагнітного називається, як і для феромагнетиків, температурою Кюрі.

Здебільшого ферити — це оксиди та комплексні солі перехідних металів, наприклад, MnO\cdotFe2O3, FeO\cdotFe2O3, CoO\cdotFe2O3 тощо.

Дивіться також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • І.М.Кучерук, І.Т.Горбачук, П.П.Луцик (2006). Загальний курс фізики: Навчальний посібник у 3-х т. Київ: Техніка. 
  • Вакуленко М. О. Російсько-український словник фізичної термінології / За ред. проф. О. В. Вакуленка (додаток: «Російсько-український фізичний словник»: Близько 6 000 термінів). — К., 1996. — 236 с.
  • Біленко І. І. Фізичний словник. — К.: Вища школа, Головне видав. 1979. — 336 с.


Фізика Це незавершена стаття з фізики.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.