Ферлей Тарас

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Тарас-Дмитро Ферлей (*14 жовтня 1882, Балинці, Галичина, Австро-Угорщина, нині: Снятинський район, Івано-Франківська область — †27 липня 1947, Вінніпег, Канада) — український журналіст, видавець, громадсько-політичний діяч.

Прибувши у юному віці як студент-філолог Львівського університету до Канади з батьками у 1903, Тарас Ферлей вже тоді в українських емігрантських колах проявляв організаторський хист на освітньо-культурній ниві. Особливо відзначився як засновник, керівник і дописувач «Українського Голосу», першого українського часопису в Канаді, між роками 1909–1910, коли зароджувалась Українська видавнича спілка у Вінніпезі. Зі створенням Українського центрального комітету у 1922, (який переріс у нинішній Конгрес українців Канади та став згодом речником зорганізованого українства в Канаді,) Т. Ферлей став членом Правління цієї організації — і постійно підкреслював потребу в заснуванні Українського прес-бюро Канади. Взагалі своєю громадсько-політичною діяльністю та присутністю на численних з'їздах, конференціях, та конгресах став загальновідомою особистістю серед українців Канади.

Особливо знаний він українському загалу за дві заслуги: по-перше, за заснування і розвиток провінційного українсько-англійського вчительського семінару, який у Брендоні виховував учителів для перших українсько-англійських двомовних шкіл у Манітобі; по-друге, за обрання першим депутатом-українцем (1915–1920) до Законодавчої палати Манітоби з виборчого округу Ґімлі.

Серед інших заслуг Т. Ферлея такі: засновник та довголітній голова і почесний член організації «Український Народний Дім» у Вінніпезі (1913—22, 1929 і 1934—47); управитель видавничої спілки «Тризуб» (1909–1913); активіст при створенні Української греко-православної церкви в Канаді та директор Колеґії св. Андрея.

Література[ред.ред. код]