Фермата

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Фермата (над нотою)

Фермата (італ. fermata - «зупинка», «затримка») - знак музичної нотації, що приписує виконавцю збільшити на свій розсуд її тривалість, зазвичай, в 1,5-2 рази. Знак, як правило, ставиться, в залежності від розташування, над або під нотою чи паузою. У партитурах і взагалі в багатоголосній музиці фермата виставляється в усіх голосах одночасно. Фермата поміщається іноді і над тактовою рисою, утворюючи щось на зразок люфтпаузи, що звучить.

Або

Фермата (італ. и нім. fermata або corona, англ. pause, франц. point d’orgue) – Знак у вигляді дуги з крапкою під нею. Зупинка руху музики, або знак подовження звуку, або паузи на невизначений час (зазвичай, в 1,5-2 рази). Фермата зустрічається на початку, в кінці твору, на межах частин твору, або кульмінаціях. Її художньє значення полягає у підкресленні якоїсь музичної думки. Ставиться фермата над нотою, паузою чи тактовою рискою. Фермата також залежить від характеру і стилю музики. Існує два види фермат:

Здіймані – це фермати після яких береться дихання.

Нездіймані – фермати після яких продовжується звучання.



Джерела[ред.ред. код]

  • Словник іншомовних слів. Редакція І. В. Льохіна, Ф.М. Петрова, К.,1951