Фермопіли (кліпер)
«Thermopylae» (букв. переклад з англійського - «Фермопіли») - відомий кліпер, побудований в 1868 році Волтером Гудом та Компанією в Абердіні на замовлення Абердинської філії компанії Вайт Стар Лайн (майбутніми власниками «Титаніка»). Автор проекту - лондонський інженер Бернард Веймут.
Історія [ред.]
Розроблявся для забезпечення чайної торгівлі Англії з Китаєм. Встановив рекорд швидкості в своє перше плавання в Мельбурн - 63 дні, рекорд для вітрильних суден, не побитий досі.
В 1872 році змагався з кліпером «Катті Сарк» на зворотному шляху з Шанхая в Лондон і виграв у неї 7 діб після того, як «Катті» втратила рульове перо.
З 1882 а забезпечував торгівлю вовною на австралійських лініях і кілька разів поступився в швидкості «Катті Сарк».
В 1897 році був проданий в Португалію і перейменований в «Pedro Nunes», використовувався як морехідне навчальне судно. У 1907 р. через знос корпусу кліпер був списаний. Португальські ВМС не стали продавати на злам знаменитий корабель, а була організована церемонія поховання. Під звуки похоронного маршу «Фермопіли» були торпедовані і затонули.
У 2003 році останки «Фермопіл» були знайдені на глибині 30 метрів поблизу Лісабона.
Конструкція та технічні параметри [ред.]
- Корисний вантаж[1]: 948 рег. тонн.
- Довжина корпуса: 64,7 м.
- Ширина: 11 м.
- Осадка: 6 4 м.