Фернандель
| Фернандель | |
| Fernandel | |
| Ім'я при народженні: | Фернан Жозеф Дезіре Контанден |
| Дата народження: | 8 травня 1903 |
| Місце народження: | Марсель, |
| Дата смерті: | 26 лютого 1971 (67 років) |
| Місце смерті: | Париж |
| Громадянство: | |
| Професія: | актор |
| Кар'єра: | 1930—1970 |
| Нагороди: | |
| IMDb: | ID 0272794 |
Фернанде́ль (фр. Fernandel, справжнє ім'я — Ферна́н Жозе́ф Дезіре́ Контанде́н, фр. Fernand Joseph Désiré Contandin); (*8 травня 1903 — †26 лютого 1971) — популярний французький комедійний кіноактор, співак, який знявся більш ніж у 150 фільмах. Неперевершений майстер фарсу та буфонади, виконавець комедійних ролей у музикальних ревю, оперетах й телешоу. Режисер фільмів «Простак» та «Адріан». Засновник власної кінокомпанії «Гафер».
Зміст |
Біографія [ред.]
Справжнє ім'я Фернанделя — Фернан-Жозеф-Дезіре Контанден. Народився у Марселі, у родині аптекаря. Вже в п'ять років Фернан дебютував у марсельському театрі «Шав» у мелодрамах та пасторалях. В 1915 році Фернан узяв участь у великому конкурсі шансоньє-аматорів, який проводила паризька газета «Комедія». Він переміг більш ніж 100 претендентів, зайнявши друге місце. Після цього молодий шансоньє став популярним.
З початком Першої світової війни Фернан Контанден був змушений залишити сцену — потрібно було заробляти на життя для всієї родини, тому що його батька забрали на фронт. Він працював у національному кредитному банку, Марсельському кредитному товаристві, на миловареному заводі. Але по вечорах Фернан продовжував навчання. Після того, як батько повернувся з війни Фернан намагався стати офіціантом у шинку, що відкрили його батьки, але марно.
У 1921 році Фернан укладає перший контракт з кабаре «Ельдорадо» з Ніцци, згідно з яким отримує 110 франків на день. В цьому ж році він одружується на Анрієтті Манс. На афішах вперше з'являється його псевдо Фернандель, яке було вигадано тещею Контандена й у перекладі значить «її Фернан».
З 1921 до 1923 рік Фернандель виступає з мандрівним театром, де виступає у водевілях, фарсах, оперетах. Але коштів для життя не вистачало й актор вимушений був піти працювати на миловарню.
Незабаром Фернанделя запрошують до відомого паризького театру «Бобіно». У 1930 році Фернанделя дебютує у кінофільмі «Біле та чорне». Після цієї стрічки він отримує роль одну за одною. Його герої — провінціали, туповаті солдатики, поліцейські, ярмаркові блазні. Але це спочатку, згодом Фернанделя показав себе великим актором. Не всі ролі Фернанделя були комічними, а й зворушливими та сумними — Ізідор у фільмі «Обранець мадам Юссон», комівояжер - у «Казимирі», Флорідор — у «Мадмуазель Нітуш», монах у «Червоному готелі», митник — у «Закон є закон».
Фернандель стає всесвітньо відомим, його запрошують для зйомок до Німеччини, Італії, Іспанії, Англії та США. Але незабаром з'являються конкуренти у комедійному жанрі — Бурвіль, Луї де Фюнес, Жак Таті. Тоді Фернандель починає шукати новий образ, нових персонажів. На деякий час таким стає гіньоль — похмура комедія із багатьма вбивствами та смертями. Першим таким фільмом Фернанделя стала «Летюча шафа», після якого актор знявся ще у 15 подібних фільмах.
З 60-х років Фернандель дедалі рідше знімався у комедіях, виконував ролі у мелодраматичних фільмах. Разом із Жаном Габеном заснував власну кіностудію «Гафер» (Габен-Фернандель). Був продюсером трьох фільмів, записав декілька дисків власних пісень, які користувалися шаленим успіхом у публіки.
Помер від раку легень 26 лютого 1971 року у Парижі, похований на кладовищі Пассі.
Фільмографія [ред.]
- Біле та чорне. 1930 рік.
- Обранець мадам юссон. 1932 рік.
- Анжела. 1934 рік.
- Франциск I. 1936 рік.
- Донька землекопа. 1940 рік.
- Простак. 1942 рік.
- Адріан. 1943 рік.
- Летюча шафа. 1948 рік.
- Казимір. 1950 рік.
- Червоний готель 1951 рік.
- Мадмуазель Нітуш. 1954 рік.
- Закон є закон. 1958 рік.
Нагороди [ред.]
- Орден Почесного легіону. 1955 рік.
- Медаль "За громадянські заслуги". 1955 рік.
- Премія Куртелена (багаторазово).
Джерела [ред.]
- Jacques Lorcey, Fernandel, coll. « Ramsay cinéma », Ramsey, Paris, 1990 (ISBN 2-85956-880-8)

