Ферохром

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ферохромферосплав, що містить близько 70% Cr (решта Fe і приміси). Сировиною для отримання ферохрому служать хромові руди (52–58% Cr2O3). Вуглецевий ферохром (6–8% C) виплавляють в рудовідновних печах, рафінований ферохром – середнєвуглецевий (0,8–1,5% C), маловуглецевий (0,1–0,5% C) і безвуглецевий (0,01–0,06% C), – в рафінувальних електропечах силікотермічним способом, середнєвуглецевий ферохром отримують також в спеціальному конвертері з вуглецевого ферохрому, а безвуглецевий – змішуванням в ковші хромоїзвесткового і силікохромового розплавів. Безвуглецевий ферохром у брикетах отримують зневуглецюванням порошків середнєвуглецевого, що збрикетували, і вуглецевого ферохрому у вакуумній печі при 1380 °С; якщо після закінчення цього процесу піч заповнити азотом, то після деякої витримки утворюється азотований ферохром (близько 6% N). Ферохром застосовують для леґування сталі, а передільний ферохром – як напівпродукт при виплавці силікохрому.