Фероцерій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кресальні камені для запальнички з ферроцерію

Фероце́рій — феросплав, що містить,%: Ce(церій) 40-45; La 18-25(лантан); Nd 10-12 (неодим); Pr (празеодим) 5-7; Fe (залізо) не більше 15. Фероцерій — пірофорний сплав (сплав, що дає іскру при терті).

Фероцерій відноситься до мішметалів.

Сплав відомий також під назвою метал Ауера, за іменем відомого австрійського хіміка Карла Ауера фон Вельсбаха, який вперше його виготовив і запатентував у 1903 році.

Застосування[ред. | ред. код]

Застосовується в металургії для модифікування металів. На тонну чавуну вводять всього 4 кг (0,4%) сплаву фероцерію з магнієм, і міцність чавуну збільшується удвічі. Такий чавун у багатьох випадках можна використовувати замість сталі, зокрема при виготовленні колінчастих валів. Високоміцний чавун на 20-25% дешевше за решту відливань і в 3-4 рази дешевше сталевих поковок. Стійкість проти стирання у чавунних шийок валів виявилася в 2-3 рази вище, ніж у сталевих. Колінчасті вали з високоміцного чавуну вже працюють в тепловозах, тракторах та інших важких машинах.[1]

При виплавці сталі добавка сплаву фероцерію працює як сильний розкиснювач, чудовий дегазатор і десульфатор.[1]

Сплав застосовується для виготовлення кресальних каменів запальничок.

Див. також[ред. | ред. код]

Мішметал

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Любич О. Й., Пчелінцев В. О. Фізичні основи металургії кольорових і рідкоземельних металів: Навч. посібник. — Суми: Вид-во СумДУ, 2009 ISBN 978-966-657-255-7 с.203-204

Джерела[ред. | ред. код]

  • Jorgenson, John D.; Corathers, Lisa A.; Gambogi, Joseph; Kuck, Peter H.; Magyar, Michael J.; Papp, John F.; Shedd, Kim B. Minerals Yearbook 2006: Ferroalloys (PDF). United States Geological Survey. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2013. Процитовано 24 квітня 2009.
  • Любич О. Й., Пчелінцев В. О. Фізичні основи металургії кольорових і рідкоземельних металів: Навч. посібник. — Суми: Вид-во СумДУ, 2009 ISBN 978-966-657-255-7 с.203-204
  • В.П.Мовчан, М.М.Бережний. Основи металургії. Дніпропетровськ: Пороги. 2001. 336 с.