Ферруччо Паррі
| Ферруччо Паррі Ferruccio Parri | |
|---|---|
| італ. Ferruccio Parri | |
 Ferruccio Parri | |
| Голова Ради Міністрів Італії | |
| 21 червня 1945 — 8 грудня 1945 | |
| Монарх | Віктор Емануїл III |
| Попередник | Іваное Бономі |
| Наступник | Альчіде де Гаспері |
| Народився |
19 січня 1890[1][2][…] Пінероло, Провінція Турин, П'ємонт, Італія[4][2] |
| Помер |
8 грудня 1981[1][2][…] (91 рік) Рим, Італія[2] |
| Похований | Boschetto Irregolared |
| Відомий як | політик, журналіст, партизани |
| Країна | Італія, Королівство Італія і Італія |
| Alma mater | Туринський університет |
| Політична партія | Action Partyd |
| Нагороди |
 |
 Роботи у Вікіджерелах | |
 Висловлювання у Вікіцитатах | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Ферруччо Паррі (італ. Ferruccio Parri; 19 січня 1890, Пінероло, Італія — 8 грудня 1981, Рим) — Голова Ради Міністрів Італії і міністр внутрішніх справ з 21 червня по 8 грудня 1945 року.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився в П'ємонті. У 1914—1918 роках служив в армії. Після встановлення фашизму активно виступав проти режиму Беніто Муссоліні. У 1943—1945 роках очолював партизанський рух проти муссолінієвської республіки Сало в Північній Італії, був також головою Комітету національного визволенення.
Після закінчення війни і відставки Іваное Бономі з посади прем'єр-міністра Паррі сформував уряд за участю своєї Партії Дії (Partito d'Azione), а також християнських демократів, комуністів, соціалістів і Ліберальної партії. Після того, як остання вийшла з урядової коаліції, він був вимушений піти у відставку.
Після війни став одним з творців Республіканської партії, потім — Народного союзу.
У 1958 році Паррі запропонував створити парламентську комісію для боротьби із сицилійською мафією, але ця пропозиція була відхилена парламентом, а в 1961 році — Сенатом. Втім, в 1962 році комісія все ж була сформована, і Паррі став її членом. У 1963 році президент Італії Джузеппе Сарагат призначив Паррі довічним сенатором. У Сенаті Паррі приєдналося до Незалежної лівої групи і був її головою впродовж багатьох років. Похований в Генуї.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в г Ferruccio Parri — Associazione Nazionale Partigiani d'Italia.
- ↑ а б Find a Grave — 1996.
- ↑ Парри Ферруччо // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
Посилання[ред. | ред. код]
- https://sunfree.wordpress.com/2008/10/26/biografia-ferruccio-parri-il-nuovo-eroe-mazziniano/ [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про політичного діяча чи діячку Італії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
