Фессалія (периферія)
| Фессалія Тессалія | |||
|---|---|---|---|
|
грец. Περιφέρεια Θεσσαλίας | |||
|
| |||
| Периферія: Фессалія | |||
| Адм. центр | Лариса | ||
| Країна |  Греція
| ||
| Номи | Кардиця Лариса Магнісія Трикала | ||
| Населення | |||
| - повне | 760,71 тисяч осіб (2005) | ||
| - густота | 54 чоловіка/км² | ||
| Площа | |||
| - повна | 14 037 км² | ||
| Часовий пояс | UTC+2 і UTC+3 | ||
| Периферіарх | Константінос Агорастос | ||
| Вебсайт | www.thessalia.gov.gr | ||
| Код ISO 3166-2 | GR14 | ||
| |||
| |||
| |||
Фесса́лія або Тесса́лія[1] (грец. Περιφέρεια Θεσσαλίας) — історична область і периферія в середній частині Греції, на узбережжі Егейського Моря, столиця — місто Лариса.
За адміністративним поділом 1997 року, включала номи: Лариса, Кардиця, Магнисія, Трикала. Площа — 14 037 км². Населення — 760 714 (2005).
Географія[ред. | ред. код]
Територія Фессалії охоплює плодючу Фессалійську рівнину з пагорбами і низгір'ями (висота до 500 м). Ґрунти коричневі, бур-коричневі, бурі гірсько-лісові, гірські червоні.
На території Фессалії розташований дім богів — гора Олімп. У західній частині Фессалії знаходиться унікальне природне утворення — 24 прямовисних скелі, на яких у 14 столітті візантійські ченці побудували монастирський комплекс Метеору.
Зима і літо тут яскраво виражені, літом часто йдуть рясні дощі, що сильно зволожують родючий ґрунт.
Історія[ред. | ред. код]
Як це показали археологічні розкопки поселень докерамічного неоліту в Аргиссі, Суфлі, Сескло й інших місцях, родючість землі у Фессалії сприяла переходові племен, що її населяли, до виробничого господарства вже в середині 7-го тисячоліття до н. е. У 6-4-му тисячолітті в епоху неоліту жителі Фессалії (що говорили на пеласгійській мові) займалися землеробством, скотарством, домашніми ремеслами. В епоху бронзи серед грецького населення Фессалії одержали перевагу ахейці. З початку 2-го тисячоліття у Фессалії виникли ранньокласові держави. У 8 столітті y Фессалії було багато слов'янських племен. Мелінгі і Анти були присутні по всій Греції. У 12 столітті у Фессалії оселилися фессали — одне з епірських племен, що підкорили місцеве населення. Завойовники склали клас землевласницької аристократії, що панувала над залежними хліборобами, що називалися пенестами. У 5 столітті у результаті боротьби демосу з аристократією в окремих містах Фессалії була встановлена тиранія. У 4 ст. при тирані Фер Ясоні була об'єднана уся Фессалія. У період 352—344 територія Фессалії була завойована Македонією, після битви під Кіноскефалами (197) разом з іншою територією Греції потрапила під римський вплив, з 148 до н. е. входила до складу римської провінції Македонія. З 395 по 1396 Фессалія — у складі Візантії, з 1396 по 1881 належала Османській імперії, з 1881 — у складі Греції. Фессалія була частиною Візантії від 395 року до 1396 року, потім частиною Османській імперії від 1396 року до 1881 року, а з 1881 року належить Греції.
Економіка[ред. | ред. код]
Фессалія — сільсько-господарський район Греції. Значне місце займає зернове господарство (пшениця, ячмінь, кукурудза, бобові); виробляють тютюн, бавовна, плантації маслин, виноградарство й інші галузі субтропічного плодівництва. Значне поголів'я великої рогатої худоби, овець і кіз. Рибальство. Видобуток мідної руди. Текстильна, харчова, тютюнова, цементна, метало- і деревообробна промисловість, сільсько-господарське машинобудування, судноремонт і дрібне суднобудування. Головний порт — Волос. Найбільш великі міста — Лариса і Трикала.
Виноградарство[ред. | ред. код]
Фессалія виноградницько-виноробницька область. Виноградарство тут відоме понад 3-х тисячоліть. Одна з легенд розповідає, що Геракл пив вина Фессалії. Основні сорти винограду:
- технічні — Мавродафні, Савватіано;
- столові — Фраула, Колокітас, Карабурну.
Найвідоміші вина Фессалії — Рапсані, Амбелакія (червоні)[2].
Див. також: Виноградарство в Греції
Див. також[ред. | ред. код]
- 1161 Тессалія — астероїд, названий на честь території[3].
Примітки[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фессалія (периферія) |
- ↑ Український правопис 2019, §123. Буквосполучення th у словах грецького походження (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 вересня 2019. Процитовано 19 січня 2020.
- ↑ Энциклопедия виноградарства / гл. ред. А. И. Тимуш. — Кишинев : Гл. ред. Молдавской Советской Энциклопедии, 1986.(рос.)
- ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.
Посилання[ред. | ред. код]
- Фессалія // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Фесалійський діалект // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 518. — ISBN 978-966-439-921-7.
| |||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||