Флавій Ареобінд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Флавій Ареобінд
Народився 4 століття
Помер 449
Країна  Візантійська імперія
Діяльність політик
Посада давньоримський сенатор[d]
Військове звання консул
Термін 434 рік
Попередник Флавій Петроній Максим
Наступник Цезар Плацидій Валентиніан Август
Діти Флавій Дагалайф

Флавій Ареобінд (лат. Flavius Areobindus; д/н —449) — військовий діяч Римської імперії.

Життєпис[ред. | ред. код]

За національністю був готом. У 422 році як comes foederatorum брав участь у війні проти Бахрама V Сасаніда, царя Персії. Тут здобув перемогу над Артаваздом. У 434 році стає консулом (разом з Аспаром). Того ж року отримує звання magister militum per Orientem. У 441 році імператор Феодосій II призначає Ареобінда начальником походу проти королівства вандалів у Африці. Проте цей похід виявився невдалим.

У 443 році воював проти Аттіли, володаря гуннів, втім зазнав поразки. У 447 році отримує звання патриція. Проте у 449 році Феодосій відсторонив Ареобінда від усіх посад, внаслідок чого у того стався удар й він незабаром помер.

Родина[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Jones, Arnold Hugh Martin, John Robert Martindale, John Morris, Prosopography of the Later Roman Empire, «Fl. Ariobindus 2», volume 2, Cambridge University Press, 1992, ISBN 0-521-20159-4, стор. 145—146