Фолклендські острови
|
Фолклендські острови |
|||||
|
|||||
| Девіз: «Desire the right» | |||||
| Гімн: «Боже, бережи королеву» (англ. "God Save the Queen") | |||||
| Столиця | Порт-Стенлі |
||||
|---|---|---|---|---|---|
| Найбільше місто | Стенлі | ||||
| Офіційні мови | англійська | ||||
| Етнос | 61.3% фолклендці[a] 29.0% Британці 2.6% Іспанці 0.6% Японці 6.5% Чилійці та інші[1] |
||||
| Державний устрій | Британські території (конститутційна монархія і парламентарська демократична залежна територія) | ||||
| - Монарх | Королева Єлизавета II | ||||
| - Губернатор | Ніґель Хайвуд | ||||
| - Голова уряду | Тім Тороґуд[2] | ||||
| Становлення | |||||
| - Поновлення Британського володіння | 5 Січня 1833 | ||||
| - Аргентинське вторгнення 1982 року | 2 Квітня 1982 | ||||
| - Звільнення | 14 Червня 1982 | ||||
| - Конституція | 18 Квітня 1985 | ||||
| - Поточна конституція | 1 Січня 2009 | ||||
| Площа | |||||
| - Загалом | 12 173 км² (162ий) | ||||
| - Води (%) | 0 | ||||
| Населення | |||||
| - оцінка Червень 2008 р. | 3,140[3] (217ий) | ||||
| - Густота | 0,26/км² (240th) | ||||
| ВВП (ПКС) | 2005 р., оцінка | ||||
| - Повний | $75 мільйонів (223) | ||||
| - На душу населення | $25,000 (оцінка 2002 року) (місце не визначено) | ||||
| Валюта | Фолклендський фунт [b] (FKP) |
||||
| Часовий пояс | (UTC-4) | ||||
| - Літній час | (UTC-3) | ||||
| Домен інтернету | .fk | ||||
| Телефонний код | +500 | ||||
| a. ^ Більшість британського походження b. ^ КУрс прив'язаний до Британського Фунта стерлінгів £. |
|||||
Фо́лклендські (Мальві́нські) острови́ (англ. Falkland Islands, ісп. Islas Malvinas) — архіпелаг в південній частині Атлантичного океану, розташований за 483 кілометри на схід від берегу Аргентини та 940 км на північ від Антарктиди (острів Мордвінова (Елефант)).
Архіпелаг складається з двох головних островів — Західний Фолкленд і Східний Фолкленд - та з 776 менших островів. Головним містом є місто Стенлі, що знаходиться на острові Східний Фолкленд. Офіційно, Фолклендські острови - це автономні заморські території Об'єднаного Королівства Великої Британії, але є спірними між Аргентиною і Британією.
Архіпелаг входить в так звану зоогеографічну Патагонську (Магелланову) область Світового океану. Патагонська область знаходиться під впливом могутніх холодних течій. Одна з них — Фолклендська (Мальвінська) — протікає від Фолклендських островів до затоки Ла-Плата. Швидкість течії — 1—2 км/год. Середня температура води взимку від 4 до 10 °С, влітку від 8 до 15 °С. Несе велику кількість айсбергів, хоча поблизу островів айсберги зустрічаються рідко.
Зміст |
[ред.] Найбільші острови
- Соледад / Східний Фолкленд (ісп. Soledad / англ. East Falkland) — 6 353 км²
- Гран-Мальвіна / Західний Фолкленд (ісп. Gran Malvina / англ. West Falkland) — 4 377 км²
- Сан-Хосе / Ведделл (ісп. San José / англ. Weddell) — 265,8 км²
- Трінідад / Сондерс (ісп. Trinidad / англ. Saunders) — 131,6 км²
- Борбон / Пеббл (ісп. Borbón / англ. Pebble) — 88 км²
- Бугенвіль / Лайвлі (ісп. Bougainville / англ. Lively) — 55,85 км²
- Агіла / Спідвел (ісп. Águila / англ. Speedwell) — 51,5 км²
- Сан-Рафаель / Бівер (ісп. San Rafael / англ. Beaver) — 48,56 км²
[ред.] Історія
Стверджується, що острови були відкриті в 1591—1592 англійським мореплавцем Джоном Дейвісом, командуючи кораблем в експедиції англійського корсара Кавендіша, проте на право бути першовідкривачами архіпелагу претендують також іспанці. Згодом острови неодноразово переходили з рук в руки. У 1763—1765 острови досліджував французький мореплавець Луї Антуан де Бугенвіль. Тривалий час острови були не заселені. Великобританія анексувала територію Фолклендських островів, що належали Аргентині, в 1833 році.
Під час Першої світової війни в районі архіпелагу 8 грудня 1914 відбувся бій між німецькою крейсерською ескадрою під командуванням віце-адмірала Максиміліана фон Шпеє і британською ескадрою (віце-адмірал Ф. Д. Стерді).
Німецьке командування намагалося активізувати дії свого флоту на англійських морських комунікаціях в Атлантичному, Індійському і Тихому океанах. Віце-адмірал фон Шпєє керував походом ескадри (2 броненосних і 3 легких крейсери, 2 транспорти і госпітальне судно) до берегів Південної Америки, де її 1 листопада 1914 в бою у мису Коронель було розбито англійською ескадрою крейсерів.
Виконавши завдання по відверненню значних сил англійського флоту, німецька ескадра отримала наказ прориватися назад до Німеччини. Не знаючи дислокації англійських кораблів, Шпеє вирішив завдати удару по англійській військово-морській базі Порт-Стенлі на Фолклендських островах, де знаходилася англійська ескадра (1 лінійний корабель, 2 лінійних, 3 броненосних і 2 легких крейсера).
Зустрівши несподівано сильний опір, Шпеє намагався вийти з бою, але англійські кораблі наздогнали його. Шпеє наказав легким крейсерам і транспорту йти в різних напрямах. Їх стали переслідувати англійські броненосці і легкі крейсери, а лінійні крейсери вступили в бій з німецькими броненосними крейсерами і потопили їх. Було знищено також 2 легких німецьких крейсери і транспорт. Лише крейсеру «Дрезден» і госпітальному судну вдалося втекти. В результаті перемоги англійське командування звільнилося від необхідності виділяти значні сили на другорядні театри військових дій, а німецьке командування позбулося сильної крейсерської ескадри. Сам Шпеє загинув на флагманському крейсері «Шарнгорст».
[ред.] Фолклендська війна
У 1982 навколо островів спалахнула Фолклендська війна. Аргентина провела військову операцію, встановивши контроль над островами. Проте Великобританія відреагувала на це відправкою до островів великого військово-морського з'єднання з метою повернути Фолкленди силою. В ході півторамісячного збройного конфлікту Аргентина зазнала поразки, але продовжує не визнавати як назву островів, так і їхню теперішню територіальну приналежність.
Розглядається також питання про незалежність території (проте Південна Георгія залишилася б британською). На островах розміщена британська військово-повітряна база Маунт Плезант, а британський військово-морський флот регулярно патрулює води південно-західної Атлантики, маючи свою базу в Мер Гарборі біля Маунт Плезанта.
[ред.] Сучасний стан
Нове загострення конфлікту навколо островів сталося після того, як 22 лютого 2010 року Лондон оголосив про початок на острівному шельфі робіт з видобутку нафти. У відповідь на цю заяву президент Аргентини Крістіна Фернандес де Кіршнер прийняла ухвалу про посилювання контролю за перевезенням до островів морських вантажів: тепер кожне вантажне судно, прямуючи до Фолклендів, повинне отримати від Аргентини спеціальну ліцензію. Великобританія відреагувала на нововведення перекладом своїх військово-морських сил в стан підвищеної боєготовності, і, незважаючи на заперечення Буенос-Айреса, 21 лютого 2010 почала бурові роботи.
[ред.] Дивись також
- Офіційний сайт Фолклендських островів (англ.)
- Джерела Фолкландців (англ.)
[ред.] Джерела
- ↑ Joshua Project. «Етнічні групи Фолклендських островів (eng.)». Joshua Project. http://www.joshuaproject.net/countries.php?rog3=FK. Процитовано 28 February 2010.
- ↑ Уряд Фолклендських островів (30 серпня 2007). "Уряд Фолклендських островів призначає нового главу уряду ()". Прес-реліз. Переглянутий 29 жовтня 2007.
- ↑ «Фолклендські (Мальвінські) острови́». CIA. https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/fk.html. Процитовано 5 травня 2010.
- L.L. Ivanov et al. The Future of the Falkland Islands and Its People. Sofia: Manfred Wörner Foundation, 2003. 96 pp. ISBN 954-91503-1-3 (Capítulo principal en español) ((англ.))
- Carlos Escudé y Andrés Cisneros, dir. Historia general de las relaciones exteriores de la República Argentina. Obra desarrollada y publicada bajo los auspicios del Consejo Argentino para las Relaciones Internacionales (CARI). Buenos Aires: GEL/Nuevohacer, 2000. ISBN 950-694-546-2 ((ісп.))
- Graham Pascoe and Peter Pepper. Getting it right: The real history of the Falklands/Malvinas. May 2008. (Versión en español)
- D.W. Greig, Sovereignty and the Falkland Islands Crisis. Austrialian Year Book of International Law. Vol. 8 (1983). pp. 20-70. ISSN: 0084-7658
|
||||||||
|
||||||||||||||
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
