Форамініфери

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Форамініфери
жива Ammonia tepida (Rotaliida)
жива Ammonia tepida (Rotaliida)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Різарії (Rhizaria)
Надтип: Retaria
Тип: Foraminifera
d'Orbigny, 1826
Ряди
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Foraminifera

Форамініфе́ри — тип або клас корененіжок, найпростіших морських і прісноводних організмів. Вони мають мінеральний екзоскелет (черепашку), який буває двох видів: секреційний (вапнистий та кременистий) і аглютинований. Назва утворена від лат. foramen — отвір, дірка і fer — носити. Розмір черепашок від 0,1 мм до декількох сантиметрів. Їх використовують для визначення геологічного віку гірських порід, а також як індикатори для пошуку корисніх копалин.

Загальна характеристика[ред.ред. код]

Переважно донні мешканці, однак є й планктонні види. Клітина форамініфер розташована всередині черепашки. В одних видів вона утворена з органічної речовини, до якої можуть прилипати піщинки, панцири діатомових водоростей тощо. В інших до складу черепашки входить карбонат кальцію. Черепашки мають великий отвір — устя, а їхні стінки пронизані численними порами. Через ці отвори назовні виходять тоненькі видовжені несправжні ніжки, які в деяких місцях зливаються між собою, утворюючи ловильну сітку. Захоплені поживні частки можуть потрапляти усередину черепашки, де перетравлюються в травних вакуолях.

Класифікація[ред.ред. код]

При розділенні форамініфер на ряди характерними ознаками насамперед є:

  • вид екзоскелету (секреційний або аглютинований)
  • склад черепашки (вапниста, псевдохітинова, кремениста)
  • число камер і тип їх навивання
  • тип устя
  • будова стінки черепашки

В класі виділяють від 13 до 52 рядів.

Роль форамініфер у породоутворенні[ред.ред. код]

З черепашок форамініфер утворюються значні поклади вапняку завтовшки десятки та сотні метрів. Унаслідок процесів гороутворення ці поклади можуть опинятися й на суходолі. Такі гірські системи як Альпи, Гімалаї значною мірою складаються з форамініферних вапняків. Британські острови давні римляни називали Альбіоном (від лат. albus — білий) за кольором прибережних скель. За видовим складом викопних форамініфер геологи визначають вік тієї чи іншої породи, бо для кожного періоду геологічної історії Землі цей склад — особливий.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]