Форест Вітакер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Форест Вітакер
Forest Whitaker
Фото
Ім'я при народженні: Форест Стівен Вітакер
Дата народження: 15 липня 1961(1961-07-15) (53 роки)
Місце народження: Лонгвью, Техас, США
Громадянство: США США
Професія: актор, кінорежисер, кінопродюсер
Кар'єра: 1982 — нині
IMDb: ID 0001845

Форест Стівен Вітакер (англ. Forest Steven Whitaker; * 15 липня 1961(19610715)) — американський актор, режисер, продюсер. Лауреат премій «Оскар», «Золотий глобус», BAFTA та «Еммі». Він став четвертим афроамериканцем, який отримав «Оскар» за найкращу чоловічу роль після Сідні Пуатьє, Дензела Вашингтона та Джеймі Фокса[1]. Нагорода дісталася йому за роль президента Уганди, генерала Іді Аміна, у фільмі «Останній король Шотландії» (2006).

Біографія[ред.ред. код]

Юність[ред.ред. код]

Форест Вітакер народився 15 липня 1961 року у місті Лонгвью, штат Техас, але вже у чотири роки разом з родиною переїхав до Лос-Анджелес[2]. Його батько Форест Вітакер-молодший (англ. Forest Whitaker, Jr.) був страховим агентом, а мати Лаура Френсіс (англ. Laura Francis) здобула професію вчителя, закінчивши два університети, поки росли її діти[3][4]. У Фореста є два молодших брата Кен і Деймон і старша сестра Дебора.

Навчався у Пелісейдській середній школі, де був гравцем футбольної команди. Крім навчання у ній, Форест брав уроки співу і грав у мюзиклах. Свою першу роль виконав у постановці за п'єсою Ділана Томаса «Під покровом молочного лісу»[2]. Форест закінчив школу 1979 року[5].

Потім на спортивну стипендію він вступає до Каліфорнійського політехнічного університету у Помоні, який покидає після важкої травми хребта. Пізніше він був прийнятий до музичної консерваторію при Університеті Південної Каліфорнії для навчання на оперного співака, а потім поступив і на театральний факультет. Також Форест навчався у Лондонській драматичної студії (відділення у Берклі)[6].

Кар'єра у кіно[ред.ред. код]

Форест протягом довгого часу працює з найвідомішими режисерами та акторами. Його дебют у кіно відбувся 1982 року. Він зіграв футболіста у молодіжній комедії Емі Гекерлін «Швидкі зміни у школі Ріджмонт Гань» з Дженніфер Джейсон Лі та Шоном Пенном у головних ролях. У 1986 роцы він знімається у фільмі Мартіна Скорсезе «Колір грошей» (разом з Томом Крузом та Полом Ньюманом) та військовій драмі Олівера Стоуна «Взвод». Через рік він знімається разом з Робіном Вільямсом у комедії Баррі Левінсона «Добрий ранок, В'єтнам».

У 1988 році Форест виконує головну роль саксофоніста Чарльза Паркера у фільмі Клінта Іствуда «Птах». Щоб вжитися у неї, він замикав себе на горищі, де були лише ліжко, диван та саксофон, на якому він паралельно брав уроки гри[7]. Завдяки блискучій грі у фільмі він отримав приз за кращу чоловічу роль на Канському кінофестивалі, а також номінувався на «Золотий глобус». Протягом 1990-х років Форест продовжує співпрацювати з відомими режисерами. Ніл Джордан запросив його на роль Джоді у фільмі 1992 року «Жорстока гра». Тодд Маккарті з газети Variety описував його гру у цьому фільмі як «приголомшливу» та «дуже емоційну»[8].

У 1999 році Форест знімається у ролі самурая Пса-примари у драмі Джима Джармуша «Пес-примара: Шлях самурая». Як і при підготовці до зйомки у «Птасі», Форест переймався характером свого персонажа, вивчав східну філософію та багато медитував[7]. В одному з інтерв'ю Джармуш зізнався, що створював персонаж спеціально під Вітакера. А в огляді газети «New York Times» було зазначено, що «важко уявити іншого актора, який би зіграв холоднокровного, жорстокого вбивцю з такою теплотою та людяністю»[9].

Наступним великим проектом, у якому брав участь актор, став фантастичний фільм «Поле битви: Земля», заснований на однойменному романі Рона Габбарда. картина була піддана масової критиці, а касові збори не покрили й половини коштів, витрачених на створення[10][11]. Фільм отримав сім нагород премії «Золота малина», а сам Форест номінувався як найгірший актор другого плану, але програв Баррі Пепперу.

У 2001 році Форест знімається у 11-хвилинному фільмі Вонга Карвая «Стеження», одному з п'яти невеликих фільмів, у яких рекламуються автомобілі марки BMW[12]. У 2002 році актор бере участь одразу у двох великих проектах: трилері Джоела Шумахера «Телефонна будка» та картині Девіда Фінчера «Кімната страху».

Найуспішнішим для Фореста стає 2006 рік, коли у прокат виходить фільм «Останній король Шотландії», у якому він виконав головну роль угандійського президента Іді Аміна. Для того, щоб увійти у роль, йому довелося набрати 20 кілограмів, навчитися грати на акордеоні, вивчити суахілі, А також відвідати Уганду, щоб зустрітися з жертвами та свідками режиму Аміна. Це був його перший візит до Африки[13][14]. Завдяки зйомкам у картині Форест став володарем безлічі нагород, таких як «Оскар» за найкращу чоловічу роль, «Золотий глобус» за кращу чоловічу роль у драматичному фільмі, премії Британської академії кіно і телебачення і багатьох інших.

Робота на телебаченні[ред.ред. код]

2002 року Форест у якості оповідача бере участь у 44 епізодах популярного серіалу «Сутінкова зона»[15]. 2006 року він знімається у ролі лейтенанта Джона Каваннана у поліцейській серіалі «Щит». Восени цього ж року Форест починає зніматися у серіалі «Швидка допомога» у ролі Кертіса Еймса, за що у 2007 році номінується на премію «Еммі», а також знімається у кліпі репера T.I. на пісню «Live in the Sky» разом з Джеймі Фоксом.

Продюсер та режисер[ред.ред. код]

Форест почав займатися продюсуванням та режисирування на початку 1990-х років. Він став співпродюсером фільму Білла Дюка «Лють у Гарлемі» (1991), у якому виконав і головну роль. Режисерським дебютом актора став фільм «В очікуванні видиху» (1995), заснований на однойменному романі Террі Макміллана. Відомий американський критик Роджер Еберт помітив, що тон фільму відповідає акторській манері Фореста: «спокійного та впевненого»[16]. На пісню Вітні Г'юстон «Exhale (Shoop Shoop)», що звучить у фільмі, Форест зняв кліп.

Наступною режисерською роботою актора стає романтична комедія «Проблиск надії» (1998) з Сандрою Буллок та Гаррі Коннік-молодшим у головних ролях. 2004 року Форест знімає ще одну романтичну комедію «Перша дочка» (2004) з Кеті Голмс у головній ролі.

2002 року Форест став виконавчим продюсером телефільму «Від дверей до дверей» з Вільямом Мейсі у головній ролі. Картина стала володарем премії «Еммі».

Особисте життя[ред.ред. код]

У 1996 році Форест одружився на колишній актрисі Кейші Неш, з якою познайомився на зйомках фільму «Зметені вогнем»[17]. У них четверо дітей. Форест вегетаріанець, займається йогою і має чорний пояс з карате[17].

Критики та глядачі нерідко відзначають, що птоз лівого ока Фореста, вроджене захворювання глазорухового нерва, надає йому загадковість та шарм[18][19], У той час як сам актор роздумує над можливістю коректувальної операції. Правда, за його заявою[20], мета операції зовсім не косметична, а суто медична — птоз погіршує поле зору і сприяє деградації самого зору.

Фільмографія[ред.ред. код]

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1982 ф Швидкі зміни у школі Ріджмонт Гань Fast Times at Ridgemont High Чарльз Джефферсон
1983 с Кегні та Лейсі Cagney & Lacey Night Manager
1984 с Блюз Гілл стріт Hill Street Blues Флойд Ґрін
1985 с Каскадери The Fall Guy один
19851986 с Північ та Південь North and South Каффі
1986 с Дивовижні історії Amazing Stories Джеррі
1986 ф Колір грошей The Color of Money Амос
1986 ф Взвод Platoon Великий Гарольд
1987 ф Стеження Stakeout Джек
1987 ф Добрий ранок, В'єтнам Good Morning, Vietnam Едвард Гарлік
1988 ф Кривавий спорт Bloodsport Роулінз
1988 ф Птах Bird Чарлі Паркер
1989 ф Красень Джоні Johnny Handsome доктор Стівен Фішер
1990 ф Нетрі Downtown Денніс Каррен
1991 ф Лють у Гарлемі A Rage In Harlem Джексон
1991 ф Щоденник найманого вбивці Diary Of A Hitman Деккер
1992 ф Стаття 99 Article 99 доктор Сід Гендлмен
1992 ф Жорстока гра The Crying Game Джоді
1992 ф За взаємною згодою Consenting Adults Девід

Шаблон:УтФільме

1993 ф Викрадачі тіл Body Snatchers майор Коллінз
1993 тф Шикарне життя Lush Life ​​Бадді Честер
1994 ф Зметені вогнем Blown Away Ентоні
1994 ф Висока мода Pret-A-Porter Сі Бьянко
1995 ф Дим Smoke Коул
1995 ф Особина Species Ден Смідсен
1996 ф Феномен Phenomenon Нейт Поуп
1999 ф Пес-привид — Шлях самурая Ghost Dog: The Way of the Samurai Пес-привид
2000 ф Поле битви: Земля Battlefield Earth Кер
2001 ф В прокат з водієм BMW The Hire роботодавець
2001 ф Зелений дракон Green Dragon Едді
2002 ф Кімната страху Panic Room Бернхем
2003 ф Телефонна будка Phone Booth капітан Реймі
2003 ф Озброєний відсіч Deacons for Defense Маркус
2004 ф Перша дочка First Daughter оповідач
2005 ф Прогулянка на небеса A Little Trip to Heaven Ейб Холт
2006 ф Болото The Marsh Джеффрі Гант
20062007 с Швидка допомога ER Куртіс Еймс
2006 ф Останній король Шотландії The Last King of Scotland Іді Амін
2006 ф Велика ставка Even Money Клайд Сноу
20062007 с Щит The Shield Джон
2007 ф Повітря, яким я дихаю The Air I Breathe Щастя
2007 ф Великі сперечальники The Great Debaters Джеймс Фармер
20072009 с Американський папаша! American Dad! Озвучення
2008 ф Точка обстрілу Vantage Point Говард Льюїс
2008 ф Мисливці на драконів Chasseurs de dragons озвучення
2008 ф Політ завдовжки в життя Winged Creatures Чарлі Арчіналт
2008 ф Королі вулиць Street Kings капітан Джек Вандер
2009 ф Окис Powder Blue Чарлі
2009 ф Там, де живуть чудовиська Where the Wild Things Are озвучення
2010 с Мислити як злочинець Criminal Minds Сем Купер
2010 ф Ураганний сезон Hurricane Season Ел Коллінз
2010 ф Різники Repo Men Джейк
2010 ф Експеримент The Experiment Барріс
2011 ф Виверт.44 Catch.44 Ронні
2012 ф Фрілансери Freelancers Денніс Лару
2013 ф Повернення героя The Last Stand агент Джон Банністер
2013 ф Із пекла Out of the Furnace Веслі Барнс

Нагороди та номінації[ред.ред. код]

Перераховані основні нагороди та номінації. Повний список див на IMDb.com

Нагороди[ред.ред. код]

Номінації[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Forest Whitaker wins Best Actor Oscar for Idi Amin role ABCNewsOnline, 26 февраля 2007.
  2. а б John Patterson. «The bigger picture» The Guardian, 20 квітня 2002.
  3. Forest Whitaker Biography (1961-)
  4. В интервью Inside the Actors Studio.
  5. «Bringing Home the Oscars» Palisadian-Post, 28 февраля 2007.
  6. Joshua Rich. «Spotlight: Forest Whitaker» EW.com
  7. а б «In general, he rules» The Boston Globe, 1 квітня 2006.
  8. Todd McCarthy. "The Crying Game (Review) " Variety, 11 вересня 1992.
  9. A.O. Scott. «Ghost Dog: Passions of Emptiness in an Essay on Brutality», New York Times, 3 березня 2000.
  10. Duncan Campbell. «Cult Classic» Guardian Unlimited, 31 мая 2005.
  11. Roger Ebert. «Battlefield Earth» Chicago Sun-Times, 12 травня 2000.
  12. The Follow на MSN Movies.
  13. Оскар 2007 — Форест Вітакер (Forest Whitaker) Lenta.ru
  14. Biography for Forest Whitaker (Trivia) IMDb
  15. The Twilight Zone (2002) на epguides.com.
  16. Roger Ebert. "Waiting to Exhale (review) ", Chicago Sun-Times, 22 грудня 1995.
  17. а б «Forest Whitaker: The King Of The Oscars?» Showbuzz.com (CBS News), 4 лютого 2007.
  18. Susan Wloszczyna. «'Last King' demanded obedience to their craft» USA Today, 2 жовтня 2006.
  19. Stephanie Zacharek. «Jim Jarmusch adds lyrical violence to a Zen meditation on warriors hip-hop and ancient» Salon.com, 9 березня 2000.
  20. Mike Sager. «What I've Learned: Forest Whitaker» msnlifestyle: men, reprinted from Esquire.

Посилання[ред.ред. код]

Шаблон:Премія «Золотий глобус» за кращу чоловічу роль — драма 2001 — 2020 Шаблон:Премія BAFTA за кращу чоловічу роль 2001 — 2020