Формула-1 — Гран-прі США 2013

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гран-прі США 2013
США 2013 United States Grand Prix
18-й з 19 етапів сезону 2013/ Гонка №896
← 17.Абу-Дабі • 19.Бразилія →
Дата 17 листопада 2013 року
Місце США Остін, США
Траса Траса Америк
Довжина кола 5.513 км
Дистанція 308.405 км (56 кіл)
Погода Мінлива хмарність, тепло. Температура піднялась до 31.7 °C, швидкість вітру приблизно 17.9 км/год
Поул
1:36.338 Німеччина Себастьян Феттель Австрія Red Bull-Renault
Найшвидше коло
1:39.856
(54 коло)
Німеччина Себастьян Феттель Австрія Red Bull-Renault
Подіум
Переможець Німеччина Себастьян Феттель Австрія Red Bull-Renault
2 місце Франція Ромен Грожан Велика Британія Lotus-Renault
3 місце Австралія Марк Веббер Австрія Red Bull-Renault
2012 ←  Гран-прі США 2013  → 2014

Гран-прі США 2013 року (офіційно 2013 United States Grand Prix) - перегони Формули-1, які відбулися на Траса Америк 17 листопада 2013 року і ознаменували друге проведення Гран-прі США, у місті Остін. Перегони виграє пілот Red Bull Себастьян Феттель, що стає для нього 8 поспіль перемогою та встановленням нового рекорду перемог підряд в рамках одного сезону.

Звіт[ред. | ред. код]

Навколо перегонів[ред. | ред. код]

Заміна пілота[ред. | ред. код]

Кімі Ряйкконен за тиждень до Гран-прі оголошує, що він пропустить дві фінальні гонки 2013 року, у зв'язку з проведенням хірургічної операції на спині. Він хотів відкласти операцію до міжсезоння але страждав від зростаючого під час попередніх перегонів дискомфорту. Рішення Ряйконена означало, що [Формула-1 — Гран-прі Абу-Дабі 2013|попередні перегони] стають для нього останніми змаганнями проведеними за Lotus так як на сезон 2014 року він погоджується виступати за Феррарі. Його місце займає Хейккі Ковалайнен котрий підписує з командою відповідну угоду на 2 перегонів.

Шини[ред. | ред. код]

Як і на торішній Гран-прі США постачальник шин Pirelli пропонує як основні жорсткі покришки з оранжевою каймою та шини типу "медіум" (біла кайма) як додаткові.

Вільна практика[ред. | ред. код]

Дженсон Баттон отримує на перегони пенальті в три місця на стартовій решітці за здійснення обгону в момент дії червоних прапорів під час першої сесії вільної практики. Шарль Пік був покараний пенальті на 5 позицій після того як команда Кайтерем змінила коробку передач у його боліді.

Кваліфікація[ред. | ред. код]

Естебан Гутьєррес і Макс Чилтон отримують штрафи за блокування інших пілотів під час першої кваліфікаційної сесії. Гутьєрреса, який заблокував Пастора Мальдонадо позбавляють 10 місць на стартовій решітці; Чілтон за блокування Мальдонадо та Сутіла повинен був відбути своє покарання у вигляді проїзду по піт-лейн протягом перших п'яти кіл перегонів.

Після перегонів[ред. | ред. код]

Жан-Ерік Вернь отримує 20-секундне пенальті за зіткнення з Естебаном Гутьєрресом під час останнього кола перегонів.

Класифікація[ред. | ред. код]

Кваліфікація[ред. | ред. код]

Поз Пілот Конструктор Частина 1 Частина 2 Частина 3 Старт
1 1 Німеччина Себастьян Феттель Red Bull-Renault 1:38.516 1:37.065 1:36.338 1
2 2 Австралія Марк Веббер Red Bull-Renault 1:38.161 1:37.312 1:36.441 2
3 8 Франція Ромен Грожан Lotus-Renault 1:38.676 1:37.523 1:37.155 3
4 11 Німеччина Ніко Хюлькенберг Sauber-Ferrari 1:38.339 1:37.828 1:37.296 4
5 10 Велика Британія Льюїс Гамільтон Mercedes 1:37.959 1:37.854 1:37.345 5
6 3 Іспанія Фернандо Алонсо Ferrari 1:38.929 1:37.368 1:37.376 6
7 6 Мексика Серхіо Перес McLaren-Mercedes 1:38.367 1:38.040 1:37.452 7
8 7 Фінляндія Хейккі Ковалайнен Lotus-Renault 1:38.375 1:38.078 1:37.715 8
9 17 Фінляндія Вальттері Боттас Williams-Renault 1:37.821 1:37.439 1:37.836 9
10 12 Мексика Естебан Гутьєррес Sauber-Ferrari 1:38.082 1:38.031 1:38.034 20
11 19 Австралія Даніель Ріккардо Toro Rosso-Ferrari 1:38.882 1:38.131 10
12 14 Велика Британія Пол ді Реста Force India-Mercedes 1:38.894 1:38.139 11
13 5 Велика Британія Дженсон Баттон McLaren-Mercedes 1:38.588 1:38.217 15
14 9 Німеччина Ніко Росберг Mercedes 1:38.743 1:38.364 12
15 4 Бразилія Феліпе Масса Ferrari 1:39.094 1:38.592 13
16 18 Франція Жан-Ерік Вернь Toro Rosso-Ferrari 1:38.880 1:41.696 14
17 15 Німеччина Адріан Сутіл Force India-Mercedes 1:39.250 16
18 16 Венесуела Пастор Мальдонадо Williams-Renault 1:39.351 17
19 21 Нідерланди Гідо ван дер Гарде Caterham-Renault 1:40.491 18
20 22 Франція Жуль Б'янкі Marussia-Cosworth 1:40.528 19
21 20 Франція Шарль Пік Caterham-Renault 1:40.596 22
22 23 Велика Британія Макс Чилтон Marussia-Cosworth 1:41.401 21
107%: 1:44.668
Джерело:[1]

Примітки:

  — Естебан Гутьєррес кваліфікувався десятим але отримав на перегони пенальті у десять за блокування Пастора Мальдонадо під час кваліфікації.
  — Дженсон Баттон кваліфікувався тринадцятим але був покараний пенальті у стартових три місця за здійснення обгону в момент дії красних прапорів під час першої сесії вільної практики.
  — Шарль Пік кваліфікувався двадцять першим але отримав покарання у п'ять позицій за зміну коробки передач.

Перегони[ред. | ред. код]

Поз Пілот Конструктор Кола Час/Схід Старт Очки
1 1 Німеччина Себастьян Феттель Red Bull-Renault 56 1:39:17.148 1 25
2 8 Франція Ромен Грожан Lotus-Renault 56 +6.284 3 18
3 2 Австралія Марк Веббер Red Bull-Renault 56 +8.396 2 15
4 10 Велика Британія Льюїс Гамільтон Mercedes 56 +27.358 5 12
5 3 Іспанія Фернандо Алонсо Ferrari 56 +29.592 6 10
6 11 Німеччина Ніко Хюлькенберг Sauber-Ferrari 56 +30.400 4 8
7 6 Мексика Серхіо Перес McLaren-Mercedes 56 +46.692 7 6
8 17 Фінляндія Вальттері Боттас Williams-Renault 56 +54.509 9 4
9 9 Німеччина Ніко Росберг Mercedes 56 +59.141 12 2
10 5 Велика Британія Дженсон Баттон McLaren-Mercedes 56 +1:17.278 15 1
11 19 Австралія Даніель Ріккардо Toro Rosso-Ferrari 56 +1:21.004 10
12 4 Бразилія Феліпе Масса Ferrari 56 +1:26.914 13
13 12 Мексика Естебан Гутьєррес Sauber-Ferrari 56 +1:31.707 20
14 7 Фінляндія Хейккі Ковалайнен Lotus-Renault 56 +1:35.063 8
15 14 Велика Британія Пол ді Реста Force India-Mercedes 56 +1:36.853 11
16 18 Франція Жан-Ерік Вернь Toro Rosso-Ferrari 56 +1:44.5741 14
17 16 Венесуела Пастор Мальдонадо Williams-Renault 55 + 1 коло 17
18 22 Франція Жуль Б'янкі Marussia-Cosworth 55 + 1 коло 19
19 21 Нідерланди Гідо ван дер Гарде Caterham-Renault 55 + 1 коло 18
20 20 Франція Шарль Пік Caterham-Renault 55 + 1 коло 22
21 23 Велика Британія Макс Чилтон Marussia-Cosworth 54 + 2 кола 21
Ret 15 Німеччина Адріан Сутіл Force India-Mercedes 0 Зіткнення 17
Джерело:[2]

Примітки:
  — Жан-Ерік Вернь отримав пенальті у 20 секунд за зіткнення з Естебаном Гутьєрресом.

Положення в чемпіонаті після Гран-прі[ред. | ред. код]

Особистий залік
Поз Пілот Очки
1 Німеччина Себастьян Феттель 372
2 Іспанія Фернандо Алонсо 227
1 3 Велика Британія Льюїс Гамільтон 187
1 4 Фінляндія Кімі Ряйкконен 183
5 Австралія Марк Веббер 181
Кубок конструкторів
Поз Конструктор Очки
1 Австрія Red Bull-Renault 553
2 Німеччина Mercedes 348
3 Італія Ferrari 333
4 Велика Британія Lotus-Renault 315
5 Велика Британія McLaren-Mercedes 102
  • Примітка: Тільки 5 позицій включені в обидві таблиці.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. 2013 United States Grand Prix Qualifying Results. Formula1.com. Formula One Management. 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013 р..
  2. 2013 United States Grand Prix Race Results. Formula1.com. Formula One Management. 17 листопада 2013 р. Процитовано 17 листопада 2013 р..

Посилання[ред. | ред. код]

Попередня гонка:
Формула-1 — Гран-прі Абу-Дабі 2013
FIA Формула-1 Чемпіонат Світу
Сезон 2013
Наступна гонка:
Формула-1 — Гран-прі Бразилії 2013
Попередня гонка:
Формула-1 — Гран-прі США 2012
Формула-1 — Гран-прі США Наступна гонка:
Формула-1 — Гран-прі США 2014