Формула правління

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

«Фо́рмула правлі́ння» (лат. Formula Regiminis) — конституція герцогства Курляндії і Семигалії. Пам'ятка балтійського цивільного права.

Опис[ред. | ред. код]

Проголошена 18 березня 1617 року в Мітаві[1]. Складалася з 52 параграфів. Випрацьована емісарами Сигізмунда ІІІ Вази, короля польського і великого князя литовського[2], після зміщення герцога Вільгельма внаслідок скарг місцевої шляхти. Схвалена ландтагом герцогства, підписана Фрідріхом Кеттлером, новим герцогом Курляндії і Семигалії[1]. Залишалася чинною до 1795 року[1].

Перетворювала герцогство на конституційну монархію з елементами шляхетської демократії. Обмежувала владу герцога на користь шляхти. Створювала при ньому спеціальну колегією із шести вищих радників (оберратів), четверо з яких були представниками балтійської німцької шляхти (ландгофмейстр (landhofmeister), канцелер (kancler), обербургграф (oberburggraf), ландмаршал (landmarschal)), а двоє — урядовцями герцогства[2]. Запроваджувала адміністративно-територіальний поділ на чотири округи — «майорства» (oberhauptmannschaft)[1]. Влада в округах належала «майорам» (обергауптманам), які призначалися з місцевого лицарства. Разом із колегією радників вони формували вищу судову інстанцію — Придворний суд (гофгеріхт). Герцог мав повну влади лише у своїх маєтностях, що складали одну третину території країни[2]. Проте управителі його маєтків могли призначатися винятково з представників шляхти[2][1]. Найвищим органом влади на території, що не була у власності герцога, була шляхетська Крайова рада (ландтаг), що скликалася двічі на рік[2]. На відміну від старої ради, участь в якій брали усі представники шляхти, нова рада складалася лише з депутатів, висунених привілейованим станом лицарів[1].

Впроваджувала на території герцогства новий, григоріанський календар з 1 січня 1618 року[1].

Латинський оригінал пам'ятки втрачено. Збереглося багато списків-копій, особливо перекладів німецькою мовою[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и Hercogs Frīdrihs (1569 — 1642) [Архівовано 27 лютого 2014 у Wayback Machine.] // Virtual Exhibition: from duke Gotthard till duke James
  2. а б в г д Дорошенко В. В. Формула правления // Советская историческая энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия / Под ред. Е. М. Жукова. — 1973—1982.

Бібліографія[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Die Regimentsformel und die Kurländiscshen Statuten von 1617, hrsg. und mit einer Einleitung versehen von Theodor Schiemann. — Mitau, 1876.
  • Arbusov, Leonid. Grundriss der Geschichte Liv-, Est- und Kurlands. — Riga: Jonck und Poliewsky, 1918.
  • Sturm, Erich. Grundzüge der Staatsorganisation des Herzogtums Kurland im XVII. Jahrhundert, unter besonderer Berücksichtigung der formula Regiminis von 1617. — Greifswald: Buchdr. H. Adler, 1919.
  • История Латвийской ССР / Под ред. К.Я. Страздиня, Я.Я. Зутиса, Я.П. Крастыня, А.А. Дризула. — Рига: Издательство Академии наук Латвийской ССР, 1952. — Т. 1.
  • Дорошенко В. В. Формула правления // Советская историческая энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия / Под ред. Е. М. Жукова. — 1973—1982.

Посилання[ред. | ред. код]