Формули Френеля
Фомули Френеля визначають амплітуди й інтенсивність заломленої й відбитої хвилі при проходженні світла через плоску границю розділу двох середовищ із різними показниками заломлення.
Формули Френеля дійсні в тому випадку, коли межа розділу двох середовищ гладенька, кут відбиття дорівнює куту падіння, а кут заломлення визначається законом Снеліуса. У випадку нерівної поверхні, особливо коли характерні розпіри нерівностей одного порядку з довжиною хвилі велике значення має дифузне відбиття світла на поверхні.
При падінні на плоску границю розрізняють дві поляризації світла.
s-поляризація - це поляризація світла, для якої напруженість електричного поля перпендикулярна площині падіння. p-поляризація - поляризація світла, для якої вектор напруженості електричного поля лежить в площині падіння.
Формули Френеля для s-поляризації й p-поляризації різні. Оскільки світло із різними поляризаціями різним чином відбивається від поверхні, то відбите світло завжди частково поляризоване.
Зміст |
s-поляризація[ред.]
де
- кут падіння,
- кут заломлення,
- показник заломлення середовища, з якого падає хвиля,
- показник заломлення середовища, в яке хвиля проходить,
- амплітуда хвилі, яка падає на границю розділу,
- амплітуда відбитої хвилі,
- амплітуда замломленої хвилі.
Кути падіння й заломлення зв'язані між собою законом Снеліуса
.
Для нормального падіння
,
де
.
.
p-поляризація[ред.]
де
,
та
- амплітуди хвилі, яка падає на границю поділу, відбитої хвилі й заломленої хвилі, відповідно.
При нормальному падінні p-поляризованої хвилі немає.
Див. також[ред.]
| Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
Джерела[ред.]
- Борн М., Вольф Э. (1973). Основы оптики. Москва: Наука.


.

,
.

