Фортеця Вастселійна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
thomb
thomb
thomb
Фортеця Вастселійна (ест. — Vastseliina, нім. — Schloss Neuhausen) була заснована в 1342 р. поблизу історичного торгово-військового шляху Тарту — Псков. Побудована на березі річки Піуза безпосередньо поруч з російським кордоном. Вона функціювала як типова фортеця, що перегороджувала дорогу. Оскільки століттям раніш на тій же дорозі було збудовано фортецю Кірумпяе, її почали називати «новою фортецею», що німецькою звучить як «Нейгаузен», а на південно-естонському діалекті — «Вастселійна».
Спочатку було побудовано невеличку фортецю-башту, верхні поверхи якої було пристосовано для оборони, а нижній — під каплицю. Там встановили чудотворну реліквію — Святий хрест, завдяки якому Вастселійна, що знаходилася на околиці Західного світу, перетворилася на відоме місце паломництва. В 1354 р. папа Іннокентій VI оголосив, що всім, хто відвідає Вастселійна, гріхи відпускаються аж на 40 днів.
Незабаром до фортеці-башти було прибудовано основну фортецю із закритим внутрішнім двориком, у північно-східному і південно-східному кутку якої приблизно в 1500 р. були зведені потужні підковоподібні гарматні башти висотою майже 25 метрів. У башт був багатий декор у вигляді стрілчастих ніш, які чергувалися із зображеннями хреста. Останнє вказувало прочанам, які йшли зі сходу, що вони прибули у західні землі, де сповідували римсько-католицьку віру.
Як фортеця на кордоні, Вастселійна пережила численні облоги і битви. У битвах Лівонської війни в 1558 р. фортеця, загалом-то, вціліла, але у шведсько-польській війні в 20-х роках XVII ст. і шведсько-російській війні в 1656 р. вона була дуже зруйнована. Фортеця остаточно перетворилася на руїни під час Північної війни в 1702 р.
Від колишньої фортеці-башти зараз залишилася купа каміння, на щастя, збереглися ділянки стіни і багаті на прикраси башти, на які гості зі сходу заглядаються і по цей день. Внаслідок спрямлення дороги, яке здійснювалося в XIX–XX ст., фортеця опинилася оддалік вік великих доріг. Та й кордони західних земель, які зараз стали кордонами Естонії і Європейського союзу, зсунулися кілометрів на 10 на схід. Таким чином, до складу Естонії входить територія однієї з фіно-угорських національних груп — сету.


Джерела[ред.ред. код]

  • Прауст Вальдо. Эстония. Красивейшие мызы, замки и крепости. — 2006. — 64 с.