Фортеця Колувере

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ekskursioon 665.jpg
2008 08 16 Koluvere lossi sild üle Liivi jõe.jpg
Фортеця (замок) Колувере (ест. — Koluvere, нім. — Schloss Lode) була зведена дворянським родом Лоде наприкінці ХІІІ ст. Найдавніші її частини — це, вочевидь, струнка чотирикутна башта і стіни кастелю. В 1439 р. фортеця перейшла у володіння Сааре-Ляенеського єпископства і була перебудована в будинок конвента з внутрішнім двориком. В XVI ст. було збудовано округлу орудійну башту. Фортеця розташована на штучному річковому острові — у рови, що її оточують, були спрямовані води річки Лійви.
Під час Лівонської війни під фортецею відбувалися жорстокі битви між німцями, шведами, данцями, росіянами і місцевими селянами. Фортеця не зазнала суттєвих ушкоджень, вона збереглася у початковому вигляді донині.
Подарована в 1646 р. шведською королевою Христиною дворянському роду фон Левенів, колишня фортеця відродилася як панський будинок. В 1771 р. маєток Колувере перейшов у володіння Григорія Орлова, який звів будинок в стилі рококо. В 1783 р. замок придбала російська імператриця Єкатерина ІІ з метою відправити сюди у заслання молоду вюртенбергську принцесу Августу-Кароліну. Миза Колувере, збудована як фортеця, якнайкраще підходила для цієї мети, але опальна принцеса через два роки померла при загадкових обставинах.
В 1797 р. Колувере придбали фон Буксгеведени. Після пожежі 1840 р. замок було відновлено в неоготичному стилі зі стрілчастими пройомами. Під час революції 1905 р. повстанці знов спалили замок до стін, після чого він був відновлений в більш-менш попередньому вигляді.
У замку, експропрійованому у Буксгеведенів, з 1924 р. містився виховний заклад, а з 1963 р. — лікарня для душевно хворих. В 60-х роках XX ст. були відновлені висока покрівля башт, а заразом середньовічний вигляд замка. З 2001 р., після переїзду будинку пристарілих до нового приміщення, замок порожніє. З часів мизи збереглися деякі підручні будівлі, великий парк і два прикрашених обелісками кам'яних мости — один через річку Лійви, а другий — через рів, що оперізує замок.

Джерела[ред.ред. код]

  • Прауст Вальдо. Эстония. Красивейшие мызы, замки и крепости. — 2006. — 64 с.

Див. також[ред.ред. код]