Фортеця Плассенбург

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Плассенбург

50°06′30″ пн. ш. 11°27′48″ сх. д. / 50.10833° пн. ш. 11.46333° сх. д. / 50.10833; 11.46333
Статус музей
Статус спадщини Пам'ятка архітектури Баваріїd[1]
Країна  Німеччина
Розташування Кульмбах, Баварія
Перша згадка 1135
Фортеця Плассенбург. Карта розташування: Німеччина
Фортеця Плассенбург
Фортеця Плассенбург (Німеччина)
Мапа

CMNS: Фортеця Плассенбург у Вікісховищі

Плассенбург (нім. Plassenburg) — фортеця у місті Кульмбах (Баварія). Одна з найвражаючіших фортець у Німеччині. Символ міста.

Історичний огляд[ред. | ред. код]

Уперше про фортецю згадується у 1135 році. У Плассенбурзі знаходилась резиденція Плассенбергів. Представники цього роду були міністеріалами графів Андехсів. З 1340 до 1604 року Плассенбург був осідком Гогенцоллернів, які управляли звідси своїми володіннями у Франконії.

У 1554 році фортеця була зруйнована в ході Другої маркграфської війни (15521554) з маркграфом Бранденбурга-Кульмбаха Альбертом Алківіадом, який перед цим вчинив спустошливий набіг на міста Франконії.

Згодом Плассенбург, що був перебудований за проєктом архітектора Каспара Фішера, перетворився на вражаючу фортецю і великий палац.

У 1792 році маркграф Олександр продав Плассенбург своєму двоюрідному брату, королю Пруссії. Баварсько-французька армія під командуванням Жерома Бонапарта, брата Наполеона, у 1806 році взяла в облогу фортецю. У 1810 році Кульмбах став баварським. Замок використовували як в'язницю і військовий шпиталь.

Під час Другої світової війни Організація Тодта у Плассенбурзі заснувала тренувальний табір і базу відпочинку.

У теперішній час тут знаходиться музей і місце для проведення культурних заходів. У музеї зібрана значна колекція портретів та предметів прусської військової історії.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • K. Bosl. Handbuch der Historischen Stätten Deutschlands — Bd. 7: Bayern, Stuttgart, 1961
  • D. Burger. Landesfestungen der Hohenzollern in Franken und Brandenburg, «Die Plassenburg» Bd. 51, Kulmbach 2000, ISBN 3-925162-20-8
  • H. Hennig. Die «Meranische Erbschaft» — Segen oder Fluch, Heimatbeilage zum Amtlichen Schulanzeiger von Oberfranken, Bayreuth 1992, Nr. 193
  • E. Herrmann. Zur Geschichte der Plassenburg, Heimatbeilage zum Amtlichen Schulanzeiger von Oberfranken, Bayreuth 1982, Nr. 84
  • H. Kunstmann. Burgen am Obermain unter besonderer Würdigung der Plassenburg, «Die Plassenburg» Bd. 36, Kulmbach 1975
  • H. Stark. Die Plassenburg — «obergebirgische» Residenz und Landesfestung, in: J. Erichsen und E. Brockhoff (Hrsg.) Bayern & Preußen & Bayerns Preußen, Veröffentlichungen zur Bayerischen Geschichte und Kultur Nr. 41/99, Augsburg 1999
  • S. Weigand-Karg. Die Plassenburg. Residenz und Hofleben bis 1604, Weißenstadt 1998, ISBN 3-926621-08-7