Фортеця Раквере
| Фортеця Раквере Rakvere ordulinnus |
|
|---|---|
| Країна: | |
| Місце розташування: | Раквере, Ляяне-Вірумаа |
| Географічні координати: | 59°20′52″ пн. ш. 26°21′08″ сх. д. / 59.34778° пн. ш. 26.35222° сх. д. |
Фортеця Раквере (ест. Rakvere, нім. Schloss Wesenberg) в місті Раквере. До ХІІІ ст. на горі Вяллімягі на висоті 25 м знаходилось городище стародавніх естів, що називалося Тарванпяе і вважалося головною фортецею Віруського повіту.
В ХІІІ ст. данці доповнили фортецю кількома кам'яними спорудами, а найсерйозніші роботи почалися після 1345 р., коли Північна Естонія перейшла у підпорядкування Ордену. В той час в Раквере почалося спорудження фортеці типу конвента з закритим внутрішнім двором, але побудовано фортецю було не одразу. Спочатку було зведено північне крило, а потужне південне крило з кутовими баштами (більша частина яких дійшла до наших днів) було побудоване лише через двісті років, в XV–XVI ст. На південь від будинку конвента було зведено простору передню фортецю, в північно-східному кутку були ворота, захищені напівкруглою збройовою баштою.
Під час Лівонської війни в 60-80-ті роки XVI ст. під фортецею відбувалися жорстокі битви між росіянами, шведами, німцями і навіть шотландцями. Фортеця, частково ушкоджена вже в той час, була значно зруйнована під час шведсько-польської війни в 1602-05 рр., після чого її виключили із списку фортець.
Руїни фортеці, які в XVII–XVIII використовувалися як каменоломня, в XIX ст. стали цінуватися як живописні затишні місця для прогулянок. Перші роботи по приведенню руїни до ладу були здійснені в 1901-02 рр., а серйозніші ремонтно-реставраційні роботи в 1975–1988 рр. Найкраще збереглося південне крило будинку конвента — його зовнішня стіна досі має початкову висоту, багато збереглося і від кутових башт. На одній з веж, яка здіймається на столицею Вірумаа Раквере, майорить синьо-чорно-білий прапор Естонії.
