Фотон
| фотон | |
| склад: | фундаментальна частинка |
|---|---|
| родина: | бозон |
| група: | калібрувальні бозони |
| покоління: | перше |
| взаємодії: | Електромагнітна Гравітаційна |
| античастинка: | істинно нейтральна |
| статус: | стабільний |
| символ: | ![]() |
| Маса: | 0 |
| Електричний заряд: | 0 |
| спін: | 1 |
| Ця стаття не містить посилань на джерела. (липень 2008) |
Фото́н (грец. Φωτόνιο)— квант електромагнітного випромінювання, елементарна частинка, що є носієм електромагнітної взаємодії.
Характеристики [ред.]
Фотони не мають електричного заряду. Їхні основні характеристики: енергія, зв'язана з частотою за допомогою формули
і спін рівний одиниці. Фотон є істинно-нейтральною частинкою, що означає, що його античастинка є тим самим фотоном.
Імпульс фотона визначають за формулою
Фотони видимого світла мають енергії в діапазоні від 1,7 до 3 еВ; вони з'являються при переходах атомів і молекул із збуджених станів в стани з меншою енергією. Гамма-фотони появляються в результаті аналогічних процесів, що відбуваються в середині атомних ядер. При гальмуванні електронів високих енергій можуть бути отримані фотони дуже великих енергій — до 1000 МеВ, що майже в 2 000 разів перевищує власну енергію нерухомого електрона. Фотони високих енергій можуть перетворитися в пару заряджених частинок — електрон й позитрон. При цьому енергія фотона, що зникає, повинна бути більшою за суму власних енергій частинок, що з'явилися.
Модель фотонного газу Бозе — Ейнштейна [ред.]
Квантова статистика, що застосовується до систем частинок з цілим спіном, була запропонована у 1924 році індійським фізиком Бозе для квантів світла та розвинена Альбертом Ейнштейном для усіх бозонів. Електромагнітне випромінення в середині деякого об'єму можна розглядати як ідеальний газ, який складається з сукупності фотонів, що практично не взаємодіють один з одним. Термодинамічна рівновага цього фотонного газу досягається шляхом взаємодії зі стінками порожнини. Вона наступає тоді, коли стінки випромінюють у одиницю часу стільки ж фотонів, скільки поглинають.[1]
Посилання [ред.]
- ↑ А. С. Василевский, В. В. Мултановский. Статистическая физика и термодинамика = Статистическая физика и термодинамика. — Москва: Просвещение, 1985. — Т. 2. — С. 163—167.
|
|||||||||||


