Фотонний комп'ютер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Оптичний комп'ютер - комп'ютер, заснований на використанні оптичних процесорів. На відміну від звичайних комп'ютерів, заснованих на електронних технологіях, в оптичних комп'ютерах операції виконуються шляхом маніпуляції потоками оптичного випромінювання, що дозволяє досягти більшої продуктивності обчислень [1].

Переваги оптичних технологій[ред.ред. код]

  • Принципове підвищення продуктивності
  • Можливе зменшення розмірів елементів схем
  • Знижується споживана потужність

Перші оптичні комп'ютери[ред.ред. код]

Оптичний комп'ютер компанії «Bell Labs»[ред.ред. код]

Перший макет оптичного комп'ютера був створений в 1990 році Аланом Хуаном у (Bell Labs) [2][3]. Процесор другого покоління носив назву «DOC-II» (англ. Digital Optical Computer - цифровий оптичний комп'ютер) і був здатний перевіряти до 80 тис. сторінок тексту в секунду при виконанні команди пошуку слова.

Оптичний комп'ютер компанії «Lenslet»[ред.ред. код]

Компанією «Lenslet» був випущений єдиний на даний момент комерційний оптичний процесор EnLight256 [2][4]. Особливістю його архітектури є те, що в той час, як ядро ​​засноване на оптичних технологіях, всі входи і виходи - електронні. Цей процесор здатний виконувати до 8 × 10 12 операцій в секунду. Комп'ютер на базі EnLight256 здатний обробляти 15 відеоканалів стандарту HDTV в режимі реального часу і дозволяє створити новий напрям в голографічному 3D TV.

Перші прототипи 32-нм оптоелектронних чипів[ред.ред. код]

У 2009 році професорами Массачусетського технологічного інституту Володимиром Стояновичем і Радживом Ремом було запропоновано використовувати для створення оптоелектронних пристроїв, в тому числі і оптичних процесорів, звичайний технологічний процес виготовлення напівпровідникових процесорів, заснований на 32-нм технології. За їхніми розрахунками це дозволить досягти більшого.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Волноводная оптоэлектроника. — Под редакцией Т. Тамира. Перевод с англ. А. П. Горобца, Г. В. Корнюшенко, Т. К. Чехловой, В. И. Аникина. — Москва. — «Мир», 1991.
  • Системы обработки информации. Волоконно-оптический распределительный интерфейс передачи данных (ВОРИПД). — М.: Госстандарт России, 1997. — 120 с.
  • Гребнев А. К., Гридин В. Н., Дмитриев В. П. Оптоэлектронные элементы и устройства. — Издательство «Радио и связь», 1998.
  • А. М. Юшин Справочник. Оптоэлектронные приборы и их зарубежные аналоги. — Т.1., Радиософт. — Москва, 1998.
  • П. А. Белов, В. Г. Беспалов, В. Н. Васильев, С. А. Козлов, А. В. Павлов, К. Р. Симовский, Ю. А. Шполянский. Оптические процессоры: достижения и новые идеи. // В кн.: Проблемы когерентной и нелинейной оптики, СПб, 2006, стр. 6-36.

Шаблон:Класи комп'ютерів