Фоторецептор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Шари сітківки. RPE — пігментиний епітелій сітківки OS — зовнішній сегмент фоторецепторів; IS — внутрішній сегмент фоторецепторів; ONL — зовнішній ядерний шар; OPL — зовнішній сітчастий шар; INL — Внутрішній ядерний шар; IPL — внутрішній сітчастий шар; GC — гангліонарний шар; BM — мембрана Бруха; P — пігментні епітеліоцити; R — палички; C — колбочки; Стрілочка і пунткирна лінія — зовнішня погранична мембрана; H — горизонтальні клітини; B — біполярні клітини; M — клітини Мюллера A — амакринові клітини; G — гангліонарні клітини; AX — аксони.

Фоторецептори — світлочутливі сенсорні нейрони сітківки ока. Фоторецептори містяться у зовнішньому ядерному шарі сітківки. Фоторецептори відповідають гіперполяризацією (а не деполяризацією як інші нейрони) у відповідь на адекватний цим рецепторам сигнал — світло. Фоторецептори розміщуються в сітківці дуже щільно, у вигляді шестикутників (гексагональна упаковка)[1][2][3][4].

Класифікація фоторецепторів[ред.ред. код]

До фоторецепторів в сітківці людини належать 3 види колбочок (кожен тип збуджується світлом з певною довжиною хвилі), які відповідають за кольоровий зір та один вид паличок, який відповідає за сутінковий зір. У сітківці людини нараховується 110÷125 млн паличок і 4÷7 млн колбочок[5].

Палички[ред.ред. код]

Палички являють собою довгі тонкі клітини, що мають циліндричний зовнішній сегмент і рівний йому за діаметром внутрішній. Товщина паличок в сітківці людини різна в різних областях: ближче до центральної ямки вони тонші (1÷1.5 мкм), ніж в периферичній (2.5÷3 мкм)[6]. Діаметр колбочки в центральній ямці людини становить 2 мкм, у мавпи — 2.5 мкм.[7] В стані темнової адаптації паличка може гіперполяризуватись при дії одного фотону, але деполяризується при яскравому освітленні.

Колбочки[ред.ред. код]

Колбочка — клітина-фоторецептор сітківки ока, що відповідає за кольоровий зір. Колбочки функціонують лише при яскравому освітленні (на відміну від паличок, які відповідають за чорно-білий сутінковий зір). Колбочки зосереджені здебільшого в центральній ямці, їх концентрація зменшується на периферичних ділянках сітківки.

Зв'язки між фоторецепторами[ред.ред. код]

У хребетних тварин існують горизонтальні зв'язки як між однотипними фоторецепторами, наприклад між колбочками з однаковою чутливістю, а в деяких випадках, і між рецепторами різного типу.[8][9][10] В сітківці приматів зв'язків між паличками не виявлено.[11] Не зважаючи на це, фоторецептори на їх освітлення відповідають так, наче між ними є зв'язки. При освітленні одного рецептора, відбувається його гіперполяризація. Якби не було зв'язків між фоторецепторами, то таку відповідь демонстрував би лише засвічений фоторецептор сітківки людини. Проте, досліди показують, що сусідні рецептори теж гіперполяризуються. Наймовірніше пояснення цього парадоксу полягає в тому, що колбочки центральної ямки розташовані дуже щільно і зміна мембранного потенціалу одного фоторецептора перетікає на сусідні.

Посилання[ред.ред. код]

  1. Хьюбел Д. Глаз, мозг, зрение. — М.: Мир, 1990. — 240 с.
  2. Меденников П. А., Павлов Н. Н. Гексагональная пирамида как модель структурной организации зрительной системы // Сенсорные системы. — 1992. — т.6 № 2 — с.78-83.
  3. Лебедев Д. С., Бызов А. Л. Электрические связи между фоторецепторами способствуют выделению протяженных границ между разнояркими полями // Сенсорные системы. — 1988. — т.12, № 3. — с. 329—342.
  4. Watson A. B., Ahumada A. J. A hexahonal orthogonal-oriented pyramid as a model of image representation in visual cortex// IEEE Transactions on Biomedical Engineering. — Vol. 36, № 1 — pp.97-106.
  5. Измайлов И. А., Соколов Е. Н., Чернорызов А. М. Психофизиология цветового зрения. — М.: Изд-во Московского университета, 1989. — 206 с.
  6. 14. Елисеев В. Г., Афанасьев Ю. И., Юрьина Н. А. Гистология. — М.: Медицина, 1983. — 592 с.
  7. Хьюбел Д. Глаз, мозг, зрение. — М.: Мир, 1990. — 240 с.
  8. Школьник-Яррос Е. Г. , Калинина А. В. Нейроны сетчатки. — М.: Наука, 1986. — 208 с.
  9. Измайлов И. А., Соколов Е. Н., Чернорызов А. М. Психофизиология цветового зрения. — М.: Изд-во Московского университета, 1989. — 206 с
  10. Ноздрачев А. Д. Общий курс физиологии человека и животных. Т.1, — М.: Высшая школа, 1991. −512 с.
  11. Hoyenga K. B., Hoyenga K. T. Psychobiology: the neuron and behavior. — Western Illinois University.: Brooks/ Cole Publishing Company Pacific Grove, California, 1988.

Див. також[ред.ред. код]