Фотохудожник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Визначення[ред. | ред. код]

Книга «Побільшення»
«Прапор Перемоги над Рейхстагом»
Одна з фотографій Євгена Халдея із червоним прапором над рейхстагом. Помилково вважається за встановлення Прапора Перемоги. Насправді зроблена 2 травня 1945

За одним джерелом[1][2]: «Фотохудожник, це людина, яка створює і росповсюджує фотографії як „мистецтво“», тобто «людина, яка створює художні фотографії». Незважаючи на те, що завжди протиставлялася художня фотографія фотографії журналістській, комерційній (рекламній), побутовій — світлини, створені в цих сферах людської діяльності, нерідко ставали творами мистецтва.

Хоча, як стверджується в іншому[3]: «визначення й оцінка мистецтва як явища була і залишається предметом дискусій». Природу мистецтва нерідко вважають «найневловимішою з усіх загадок людської культури»[4].

Сучасні фотохудожники, які використовують цифрові фотокамери і комп'ютерну обробку, відносять свої твори до медіа-мистецтва.

Фотохудожники України[ред. | ред. код]

Історія фотографії України налічує досить значну кількість видатних постатей. Тут доводиться обмежитися тільки найпомітнішими.

Розвиток фотографії в Україні почався ще наприкінці XIX століття. У 1930-і роки створені перші професійні об'єднання художників, спочатку в західних землях.

Серед активних діячів світлопису (фотографії) можна виділити Ярослава Савку — пропагандиста української фотографії, співорганізатора першого українського фотографічно-мистецького часопису «Світло й тінь» — фотографії Я. Савки відзначалися технічною довершенністю, художністю та незвичайними ракурсами[5] — а також Юрія Дороша — автора книг «Підручник фотоаматора» та «Побільшення».

З воєнного і повоєнного періоду слід назвати таких фотомайстрів, як Якова Давидзона — лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка (1977) та Євгена Халдея (народився в Донецьку), автора всесвітньо відомих фотографій «Прапор над рейхстагом» і «Регулювальниця» (регулювала рух транспорту в Берліні у травні 1945-го, поруч із рейхстагом).

Протягом останніх десятиліть у суспільному інформаційному просторі відбулося піднесення фотографії і визнання її одним із найактуальніших мистецтв. У цей час на світову художню сцену вийшло нове покоління фотографів, що репрезентували себе як художники, а світлопис — як високе мистецтво.

До цієї когорти, без сумніву, належать Сергій Братков, Борис Михайлов, Василь Рябченко, Антон Соломуха, Юрій Косін.

Василь Рябченко. "Naked Dream", фотографія, 1995
  • Василь Рябченко[6] з початку 1970-х активно експериментує з фотографією. Використовує фотофіксацію імпровізацій за участю предметів і людського тіла, в компонуванні яких художник використовує «порожнистість» і асиметрію, властиву східної традиції.[7] Свої фотографії Василь Рябченко часто використовує в інсталяціях і колажі, а також застосовує їх в якості матеріала при написанні живописних робіт і створення цифрової графіки.[8]
  • Антон Соломуха. "Червоний Капелюшок відвідала Лувр" (2008)
    Українсько-французький фотохудожник Антон Соломуха, член НАМУ. Відомий відкриттям нового жанру в сучасній фотографії — «фото-живопису», у своїх багатофігурних мізансценах об'єднує фотографічне зображення із живописними пошуками.
  • Борис Михайлов — вважається класиком сучасної фотографії. Мистецтво Михайлова має концептуальний та соціально-документальний характер. Його твори документують зміни в побуті та суспільстві, які відбувалися у пізньому СРСР та після його розпаду. Лауреат престижної премії фундації Хассельблада (1994), його альбом «Незакінчена дисертація» увійшов у десяток найкращих фотоальбомів світу (англ. Kraszna-Krausz Book Award).
  • Валерій Решетняк — український фотограф, співзасновник фотографічного об'єднання «Погляд»[9] (разом з Ритою Островською та іншими), співзасновник НСФХУ. Лауреат кількох національних фотоконкурсів. Відомій добіркою в соціальній фотографії за радянських часів та успішною кар'єрою в комерційній фотографії як то оздобрення альбомів Руслани Лижичко, гурту Скрябін і інших.

Помітні також фотохудожники Кирило Горішний, Анатолій Мізерний, Михайло Палінчак, Степан Назаренко, Олександр Супрун, Орест Лижечка, Микола Тикланюк та інші.

У 1989 році створена Національна спілка фотохудожників України (НСФХУ), яка стала членом Міжнародної Федерації Фотомистецтва, і нині налічує більше 700 митців. Про творчі здобутки членів Спілки свідчать їхні численні нагороди та відзнаки. У престижних вітчизняних та зарубіжних фотоконкурсах вони завоювали понад 3000 різних нагород. Рекордсменом є Заслужений працівник культури України Євген Комаров (Ялта), який здобув понад 330 міжнародних нагород, серед яких 40 золотих медалей.

Творча діяльність Спілки спрямована на розвиток та популяризацію у світі української фотографії, в тому числі художньої фотографії. З цією метою НСФХУ активно займається організацією та проведенням національних і міжнародних фотоконкурсів, масштабних фотосалонів та виставок, влаштовує навчальні семінари та майстер-класи. та інші.

Окрім постановочних та спонтанних фотографій фотохудожники широко використовують фотомонтаж. В цьому жанрі відомі роботи Сергія Святченко, Рафаеля Левчина, Арсена Савадова, Олени Голуб, Володимира Харченко, Миколи Недзельского, та ін.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. (англ.)Christopherson, Richard W. Making Art With Machines: Photography's Institutional Inadequacies. Urban Life and Culture. — Vol. 3. — No. 1. — April 1974. — P. 3-34.
  2. (англ.)Christopherson, Richard W. From Folk Art To Fine Art: A Transformation in the Meaning of Photographic Work.. — Urban Life and Culture. — Vol. 3. — No. 2. — July 1974. — P. 123—157.
  3. Вікіпедія. Мистецтво.
  4. Richard Wollheim. Art and its objects. — Cambridge University Press, 1980. — P. 1, 2nd edn. ISBN 0521 29706 0
  5. Dawna fotografia lwowska 1839—1939. — Львів: Центр Європи, 2004.
  6. Odessa artist: Virtuosity as an ideology. odessa-journal.com (амер.). 23 травня 2020. Архів оригіналу за 11 червня 2020. Процитовано 1 липня 2020. 
  7. 25 years of presence (англ.). Фамільна друкарня Huss. 2017. с. 356, 250–253. ISBN 978-617-7518-27-2. 
  8. ВАСИЛИЙ РЯБЧЕНКО О ВАСИЛИИ РЯБЧЕНКО. МіТЄЦ (рос.). 10 жовтня 2019. Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 1 липня 2020. 
  9. photoschool_phl (11 сент, 2009). Коммерческую фотографию преподает Валерий Решетняк. Искусства нет. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 17 вересня 2018. 

Джерела[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]