Фракійська гробниця в Свештарах

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 43°44′42″ пн. ш. 26°45′59″ сх. д. / 43.744964° пн. ш. 26.7663° сх. д. / 43.744964; 26.7663

Фракійська гробниця в Свештарах
Фракійська гробниця в Свештарах *
* Назва в офіційному англомовному списку

World Heritage Logo global.svg    Світова спадщина    Прапор ЮНЕСКО
[[Файл:
Фракійська гробниця в Свештарах
|274px]]Фракійська гробниця в Свештарах
43°44′41″ пн. ш. 26°45′58″ сх. д. / 43.74496400000000307° пн. ш. 26.76630000000000109° сх. д. / 43.74496400000000307; 26.76630000000000109
Країна Болгарія Болгарія
Тип культурний
Критерії i, iii
Об'єкт № 359
Регіон ЮНЕСКО Європа і Північна Америка
Історія реєстрації
Зареєстровано: 1985 (9 сесія)

Commons-logo.svg Фракійська гробниця в Свештарах у Вікісховищі

Фракійська гробниця в Свештарах — розташована за 2,5 км на північний захід від села Свештари в північно-східній частині Болгарії. Об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО з 1985 року.

Фракійська гробниця в Свештарах відкрита в 1982 році при розкопках городища. Датується 3 століттям до нашої ери. Споруджувалася, імовірно, для фракійського правителя племені гетів та його дружини. У радіусі 2-х кілометрів знайдено ще 26 курганів різних розмірів і весь цей район оголошений археологічним заповідником.

Опис конструкції та декору[ред.ред. код]

Гробиця складається з коридору та трьох камер: прихожої, бічного приміщення та похоронної камери, які перекриті напівциркульним склепінням. Вхід до неї прикрашено колонами іонічного ордеру, на яких лежить плита з рельєфним фризом із стилізованих вовчих голів, розеток та гірлянд.

Архітектурний декор мавзолею вважається унікальним: на стінах багатоколірні рослинні малюнки і химерних форм каріатиди.

Десять жіночих фігур, вирізаних на стінах центральної похоронної камери, унікальні і ніколи не зустрічалися у фракійських землях. Вони стоять з піднятими руками, одягнені у довгі дрібно плісировані сукні без рукавів та зав'язаними під грудьми поясом. Збереглися плями темно-коричневої фарби на волоссі, обличчях та сукнях скульптур, що свідчить, що первісно вони були розфарбовані. По статуям каріатид та сцені зображеній у люнеті під склепінням, помітно, що ані скульптори, ані художники не встигли завершити роботу. Це може свідчити, що володар, для якого будувалася гробниця несподівано помер. Руки деяких каріатид виконані грубо, а малюнок окреслено лише чорною крейдою.

Пластичне оздоблення гробниці свідчення контактів фракійців з давніми еллінами.

По кістках, розкиданих у мавзолеї, відновлені скелети молодої жінки і двох чоловіків — молодого і літнього. Третя, бічна кімната гробниці, призначена для зберігання дарів, виявилася порожньою. Вважається, що мавзолей розграбований, однак невідомо коли саме і чому грабіжники, винісши скарби, зацементували за собою вхід до гробниці.

У будівництві гробниці застосована характерна для фракійців «суха», без будь-яких скріплюючих розчинів, кладка, причому вапнякові плити підігнані настільки щільно, що в щілину не проходить лезо ножа.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]