Франкопани

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Франкопа́ни — знатний хорватський дворянський рід. В Середньовічній Хорватській державі володіли великими землями, головним чином, на північних островах, північному далматинському узбережжі та в Горскі-Котар. Брали активну участь у політиці, поряд з родиною Зрінських були найвпливовішим хорватським дворянським родом в XIV-XVI століттяах. Представники роду Франкопанів багаторазово ставали банами Хорватії.

Франкопанський замок в Огуліні

Історія[ред.ред. код]

Перша згадка про Франкопанів, як про землевласників з острова Крк, датується 1133 роком. Могутність і багатство роду поступово зростало, територіальні володіння поступово розширювалися, в XII-XIII століттях Франкопанам став належати весь Горскі-Котар і значна ділянка узбережжя з центром в місті Сень. У період максимального розширення землі Франкопанів доходили аж до Карловаца. До нас дійшла королівська грамота, видана в 1193 році князю Бартоло Франкопану, в якій йому передавалася жупанія, розташована в Хорватському Примор'ї, на вічні часи, з правом збирати доходи і судити населення, за що Бартол і його спадкоємці зобов'язувалися постачати в королівське військо певне число воїнів[1]. В 1288 році в землях Франкопанів був складений один з перших хорватських законів (написаний глаголицею) «Вінодолскі законник».

За династичними міркуваннями та з метою об'єднання капіталів Франкопани часто укладали шлюби з представниками іншої впливової хорватської родини Зрінських, так Міклош Зріні, герой Сігетварської битви був одружений з Катариною Франкопан.

Занепад роду почався в XVII столітті, коли після краху антигабсбурзької змови Зрінскі-Франкопана був страчений глава родини Фран Крсто Франкопан, а сама родина піддалася репресіям. Головна лінія роду обірвалася незабаром після цього, декілька побічних гілок проіснували до XIX століття, коли також вимерли.

У колишніх спадкових землях Франкопанів збереглася велика кількість замків і палаців, що належали роду. Найвідоміші з них знаходяться в містах Сень, Нові-Вінодолскі, Слунь, Крк, Огулін та інших . Замки Франкопанів складають важливу частину архітектурної спадщини північно-західної Хорватії.

Видатні представники[ред.ред. код]

Могила сеньского жупана Ніколи Франкопана в Трсатському замку (Рієка)
  • Іван Франкопан (помер в 1393 році). Бан Хорватії.
  • Нікола Франкопан. Бан Хорватії в 1426—1432 році.
  • Іван Франкопан. Бан Хорватії в 1432—1436 році.
  • Нікола Франкопан. Бан Хорватії в 1456—1458 році.
  • Степан Франкопан. Бан Хорватії в 1481 році.
  • Крсто Франкопан. Бан Хорватії в 1527 році.
  • Катарина Зринська (уроджена Франкопан), зведена сестра Фран Крсто Франкопана і дружина Петра Зрінського, страчених після розкриття змови Зрінські-Франкопана.
  • Фран Крсто Франкопан. Поет і політик. Страчений за участь у змові.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Фрейдзон, В. И. История Хорватии. Краткий очерк с древнейших времён до образования республики. — Санкт-Петербург: Алетейя, 2001. — ISBN 5-89329-384-3.
  • Матвеев Г.Ф. ред. История южных и западных славян. В 2-х томах. — 3-є. — Москва: Печатные Традиции, 2008. — Т. 1. — 1056 с. — ISBN 5-89329-384-3.