Франко-голландська війна 1672—1678

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Франко-голландська війна
Maastricht-1673.jpg
Маастріхт у французькій облозі
Дата: 16721678
Місце: Європа
Результат: Німвегенські мирні договори 1678–79, Вестмінстерська угода 1674
Сторони
Prinsenvlag.svg Нідерланди
Flag Germany Emperors Banner.svg Священна Римська імперія
Flag of Cross of Burgundy.svg Іспанія
Wappen Mark Brandenburg.png Бранденбург
Flag of Denmark.svg Данія
PavillonLouisXIV.svg Франція
Flag of England.svg Англія
Stadtwappen der kreisfreien Stadt Münster.svg Єпископство Мюнстерське
DEU Koeln COA.svg Архієпископство Кельнське
Flag of Sweden.svg Швеція

Франко-голландська війна 1672—1678 — війна між Францією та Нідерландами, бої якої велися по всій Європі. Її складовими були, поміж іншим, Третя англо-голландська війна, Шведсько-Бранденбурзька війна та Дансько-шведська війна (1675-1679).

Передумови війни[ред.ред. код]

Французький король Людовик XIV ретельно підготував похід на Нідерланди, уклавши союзи з Англією (дуврський договір), Швецією, Баварією та німецькими князівствами Мюнстером и Кельном.

Бойові дії[ред.ред. код]

У березні 1672 року Франція та Англія оголосили війну Нідерландам. Нідерланди відповіли на це укладанням союзу з Іспанією і Бранденбургом. Протягом перших двох років війна велася на території Нідерландів. Після вбивства Яна де Вітта штатгальтером був проголошений Вільгельм III Оранський, який організував оборону країни. Він зумів запобігти просуванню французів та повній поразці голландців, зруйнувавши дамби й затопивши всю країну. Після цього війна поширилася майже на всю Європу.

Союзникам вдалося захопити практично всю територію Сполученних провінцій. Проте у 1672 році голландцям вдалося відбити важливу фортецю поблизу Амстердаму - Мюйден. До того вони зруйнували греблі по всій провінції Голландія. Тому французи вимушені були залишити облогу міст Гааґи та Лейдена.

Проте найважливіші події цієї компанії точилися у Ельзасі та на морі. В Ельзас на допомогу Нідерландам вторглися війська Австрії та Бранденбургу. Тому частину війська король Людовик вимушений був спрямувати проти цих країн. На чолі французької армії став славетний полководець Анрі де Тюренн.

На морі могутнім ескадрам Франції та Англії протидіяв видатний голландській флотоводець Михайло де Рюйтер. Саме йому Нідерланди завдячиють збереженням свого флоту, торгівлі, яка дозволяла Нідерландам продовжувати спротив ворогам, а також де Рюйтер не дав можливості зробити франко-англійський десант у голландських та зеландських містах, чим врятував республіку від захоплення.

Одним з важливих епізодів війни стала облога Маастріхту, під час якої 25 червня 1673 року загинув генерал-майор, командир королівських мушкетерів Шарль де Батц де Кастельмор (граф д'Артаньян)[1].

В цей же час свою славетну діяльність розпочав Жан Бар, вподальшому відомий французький капер та адмірал.

Закінчення війни[ред.ред. код]

В 1678 році було підписано Німвегенський мир, що складався з численних мирних договорів воюючих сторін поміж собою. Франція вийшла з війни переможцем і змогла зберегти за собою більшість завойованих земель, однак змушена була повернути північні території Іспанських Нідерландів. Нідерланди пообіцяли за це зберігати нейтралітет у майбутньому. Від Іспанії Франція отримала Франш-Конте, обміняла фламандські міста і Фрайбург, які належали до того часу Австрії. Бранденбург, який спочатку ухилився від цього невигідного для нього мирного договору, рік по тому змушений був підписати Сен-Жерменський мир.

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]