Франко Альфано
| Франко Альфано Franco Alfano |
|
|---|---|
 |
|
| Відомості | |
| Дата народження | 8 березня 1875 |
| Місце народження | Позілліпо поблизу Неаполя |
| Дата смерті | 27 жовтня 1954 (79 років) |
| Місце смерті | Сан-Ремо |
| Країна |  Італія |
| Професія | композитор, піаніст, педагог |
Франко Альфано (італ. Franco Alfano; 8 березня 1875 — 27 жовтня 1954) — італійський композитор, піаніст і музичний педагог. Найбільш відомий як автор опери «Воскресіння» (1904), а також тим, що завершив оперу Пуччіні «Турандот» (1926).
Зміст |
Біографія [ред.]
Народився 1875 року[1] у Позілліпо поблизу Неаполя. Брав приватні уроки фортепіано у Алессандро Лонго. В Неаполітанській консерваторії вивчав гармонію і композицію у Камілло де Нардіса (1857–1951) і Паоло Серрао. Пізніше у Лейпцизькій консерваторії вивчав композицію під керівництвом Ганса Зітта і Саломона Ядассона. Певний час жив в Лейпцигу, де познайомився зі своїм кумиром Едвардом Грігом, а також в Парижі. Успішно концертував як піаніст у багатьох містах Європи.
Основною сферою творчості Альфано була опера. З дев'яти його творів цього жанру три звичайно вважають найбільш значимими:
- «Воскресіння» (за романом Л. М. Толстого, 1904);
- «Легенда про Шакунталу» (1921; 2-га редакція — «Шакунтала», 1952);
- «Сірано де Бержерак» (за однойменною п'єсою Едмона Ростана, 1936).
З 1919 року працював директором і професором композиції Музичного ліцею в Болоньї, з 1923 року очолював Музичний ліцей ім. Верді в Турині; з 1940 року — художній керівник оперного театру в Палермо[2].
Примітки [ред.]
- ↑ До недавнього часу історики музики часто вказували невірний рік народження — 1876.
- ↑ Вайнкоп, 1982, с. 8-9
Джерела [ред.]
- Вайнкоп Ю., Гисун И. Краткий баиографический словарь композиторов. — 5-е изд., испр., доп.. — Л.: Музыка, 1982. — 200 с.
Посилання [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Франко Альфано |
- Список творів (англ.)
- Франко Альфано: Ноти творів на сайті International Music Score Library Project (англ.)
