Франко Альфано

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Франко Альфано
Franco Alfano
фотографія
Основна інформація
Дата народження 8 березня 1875(1875-03-08)
Місце народження Позілліпо поблизу Неаполя
Дата смерті 27 жовтня 1954(1954-10-27) (79 років)
Місце смерті Сан-Ремо
Країна Італія Італія
Професія композитор, піаніст, педагог

Франко Альфано (італ. Franco Alfano; 8 березня 1875 — 27 жовтня 1954) — італійський композитор, піаніст і музичний педагог. Найбільш відомий як автор опери «Воскресіння» (1904), а також тим, що завершив оперу Пуччіні «Турандот» (1926).

Біографія[ред.ред. код]

Народився 1875 року[1] у Позілліпо поблизу Неаполя. Брав приватні уроки фортепіано у Алессандро Лонго. В Неаполітанській консерваторії вивчав гармонію і композицію у Камілло де Нардіса (1857–1951) і Паоло Серрао. Пізніше у Лейпцизькій консерваторії вивчав композицію під керівництвом Ганса Зітта і Саломона Ядассона. Певний час жив в Лейпцигу, де познайомився зі своїм кумиром Едвардом Грігом, а також в Парижі. Успішно концертував як піаніст у багатьох містах Європи.

Основною сферою творчості Альфано була опера. З дев'яти його творів цього жанру три звичайно вважають найбільш значимими:

  • «Воскресіння» (за романом Л. М. Толстого, 1904);
  • «Легенда про Шакунталу» (1921; 2-га редакція — «Шакунтала», 1952);
  • «Сірано де Бержерак» (за однойменною п'єсою Едмона Ростана, 1936).

З 1919 року працював директором і професором композиції Музичного ліцею в Болоньї, з 1923 року очолював Музичний ліцей ім. Верді в Турині; з 1940 року — художній керівник оперного театру в Палермо[2].

Примітки[ред.ред. код]

  1. До недавнього часу історики музики часто вказували невірний рік народження — 1876.
  2. Вайнкоп, 1982, С. 8-9

Джерела[ред.ред. код]

  • Вайнкоп Ю., Гисун И. Краткий баиографический словарь композиторов. — 5-е изд., испр., доп.. — Л.: Музыка, 1982. — 200 с.

Посилання[ред.ред. код]